Сладіть діалог на тему "за що люблю зиму" використавши іменники в кличному відмінку. іть будь ласка.

У1: Не хочешь сьогодні після школи прогулятись і піти на ковзанку або на гірку?
У2: Я піду з тобою залюбки.
У1: Чудово, тоді зустрінемось через годину біля виходу школи. До зустрічі.
У2: Бувай.

Щорічно 24 травня у всіх слов*янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов*янської писемності. Вони були православними ченцями, слов*янську абетку створили у грецькому монастирі у 9 столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву "кирилиця" на ім*я візантійця Костянтина , який,прийнявши чернецтво, став Кирилом. Допомагав йому в цій благородній справі старший брат Мефодій. В Україні День слов*янської писемності й культури встановлено відповідно до Указу Президента від 17 вересня 2004 року. Якщо задуматися, то чи не найважливіше місце в житті людини посідає саме писемність. У ній людина немовби увіковічнює задумане і предає наступним поколінням свої слова, думки, емоції...Можливо, без писемності не існувало б цивілізації як такої, розвиток держави та й освіченої особистості теж. Грамотність - запорука правильної писемності, а культура тільки посприяє цьому. Наші перші вчителі, схилившись над партою, виводили разом із нами кожну букву, бо хотіли прищепити на все життя вірне, не "скуйовджене пригодами" письмо й каліграфію. Як відзначати цей день? Для кожного є безліч варіантів. Та не тільки 24 травня потрібно і вивчати слов*янську писемніть , і братися за написання поезій, і заохочувати всіх бути грамотними. Над цим треба працювати день у день, щоб коли-небудь і про тебе згадали, що жила на світі розумна людина. Тому як писав М.Рильський : " Не бійтесь заглядати у словник - це пишний яр ,а не сумне провалля... "

У кожної людини є мрії.  Мріючи про майбутнє, ми бачимо себе красивими, розумними, щасливими, стрункими... А насправді ми далеко  не ідеальні, не такі, якими хотіли б бути.  Час минає, а ми не змінюємося на краще.  І тоді ми занепадаємо духом, перестаємо добиватися своєї мети і вже не мріємо стати кращими.

Але ж ніхто й не обіцяв, що досягти своєї омріяної мети буде просто і швидко. Отже, треба не послаблювати зусилля на шляху до мрії, не втрачати наполегливості у її досягненні. А головне - кожного дня ставити собі невелике завдання і виконувати його. Тоді ми й незчуємося, як станемо красивими, розумними, щасливими або стрункими і сильними. А ще - досягнемо майстерності в омріяній справі, станемо предметом гордощів своїх близьких, зрештою, здобудемо самоповагу, що теж потрібно і важливо.

Отже, як співається у відомій пісні: "не оставляйте стараний, маэстро". Тільки величезне бажання і постійна робота над собою  приведуть вас до омріяної мети.