Твір на тему: " душу я у вишивку "

  Твір на тему "Душу я у вишивку вкладаю":

  Моє улюблене заняття - вишивання. Я цікавилась історією вишивки та знаю, як важливо вкладати душу у свою працю. Наш народ здавна прикрашав орнаментами одяг, речі побуту. Дослідники вважають, що за мотивами орнаменти вишивок можна поділити на геометричні, рослинні та тваринні. Усі орнаменти відтворюють символи стародавніх вірувань, культів.

  Раніше матері вишивали рушники або одяг своїм дітям. Ці речі слугували певними оберегами для людей. Вони захищали від зла, дарували щастя, були символом добробуту та любові. Вишивка - кропітка справа, яка потребує посидючості, уваги та щирої душі. Вишивані речі - це те, що має надприродну здатність відвертати від нього власника  біди та зло, приносити щастя і гаразди

ответ:Отягом довгого часу зміна ціннісних орієнтирів має колосальний вплив на мовленнєві і мовні процеси,що набувають нового і нового характеру.Важко оцінити ці зміни,зокрема ,якщо говорити про таке явище в українській мові як сленг.В основному це поняття асоціюють з молоддю.Чому ж наша українська молодь використовує сленг?Можна виділити декілька причин.Часто у спілкуванні використовують сленг не тільки ,щоб повідомити якусь інформацію0але також для висловлення своїх  ідей , світобачення,певним чином виразити свою особистість.Крім того,сленг може виступати влиття в колектив,бути сприйнятим "своїм" у тій групі людей ,з якою відбувається спілкування.

Дзвіни́ця Софі́йського собо́ру — дзвіниця собору святої Софії у Києві, пам'ятка української архітектури в стилі українського (козацького) бароко[1][2][3]. Є одним з українських національних символів та символів міста Києва[3][8][9].

Збудована в 1699–1706 роках[5][7] коштом гетьмана Івана Мазепи[1]. Значно перебудовувалась у 1744–1748 роках за проектом Йогана Шеделя, у 1851–1852 роках за проектом єпархіального архітектора Павла Спарро надбудовано четвертий ярус[5]. Вертикальна домінанта Верхнього міста[1]. Складова частина Національного заповідника «Софія Київська»[10].

Занесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО під № 527 (в комплексі монастирських споруд Собору Святої Софії)[11]. Є пам'яткою культурної спадщини національного значення, охоронний номер № 1/2[12].

Объяснение: