Уякій позиції дієприкметниковий зворот виділяється комами

Дієприкметниковий зворот виділяеться комами:
1) після означувального слова: Дерева, посаджені дідусем,...
2) перед означувальним словом, якщо це особовий займенник: Змучений дорогою, Я ліг відпочити.
3) перед означувальним словом, якщо його відділяє від зворота слово:
Приготований сестрою, стояв ПИРІГ на столі

Дієприкметник із залежними від нього словами називають дієприкметниковим зворотом.
У реченні дієприкметниковий зворот завжди є означенням: Безмежний степ, ужитий снігом, спав (М. Старицький).
Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного (пояснюваного) слова,на письмі виділяють комою (або комами): Я чую пісню, в щасті співану (О. Журлива). Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А. Малишко).
В усному мовленні такий дієприкметниковий зворот виділяють паузами та інтонацією.
Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами (комою) на письмі звичайно не виділяють: Котить сонний Дніпро віками зажурені води (М. Луків).

Ромашка - трав'яниста рослина з жовто-білими квіточками. Цвіте в червні — серпні. Плід — довгаста сім'янка без чубка волосків. Рослина з сильним ароматним запахом. Зустрічається майже по всій Україні. Росте як бур'ян: на узбіччях, полях, у садах і городах. На ромашці можна не лише ворожити, щоб дізнатися любить хтось чи не любить. А й використовувати її в медицині. Є навіть особливий вид ромашки, який так і називається «ромашка лікарська». Збирають суцвіття (кошики). Використовуються як потогінний, дезінфікуючий, заспокійливий та протизапальний засіб

Слід починати із себе
Нещодавно разом із дорослими ми побували в лісі. Була вже пізня весна, і дерева та галявини вкрилися яскравою зеленню. Тато з мамою і ми з братом хотіли знайти для відпочинку велику галявину. Оскільки ліс знаходиться поруч (його можна розглядати з балкона нашої квартири), то нам він здавався таким чистим і красивим. Ми вирушили в піднесеному настрої до зеленої стіни лісу. Повітря у лісі чисте, духмяне. А от знайти місце, яке було б таким же чистим, виявилося дуже важко. Повсюди валялися целофанові пакети, пакетики від сухариків, порожні пляшки. Одну невеличку галявинку ми все-таки розчистили і там розважалися аж до вечора. Коли вже поверталися додому, то вели розмову про те, що треба частіше приходити сюди на відпочинок. І ось чому. Кожен із нас зібрав по пакету сміття й ніс до найближчого смітника. За нами гало багато людей. І я сподіваюся, що наш приклад підкаже багатьом, як скоріше можна очистити ліс. Починати треба із себе. А наступного тижня ми із задоволенням гали, як багато відпочиваючих, повертаючись додому, несли пакети зі сміттям, зібраним у лісі.