Позначте рядок, у якому кiлткiсть звукiв i букв однакова: а)яснiсть, щедрiсть, святковий, щирiсть; б) яблуко, парта, їдальня, щастя; в) лiжко, джерельний, здоров'я, жанр; г) олень, читання, джаз, дитина;

Я вважав і вважаю, що людей обманювати не можна. Обманювати дуже негарно. Давай поміркуємо, чому. По-перше, тому, хто обманює, не вірять люди. По-друге, той, хто обманює, не може вимагати від інших правдивості.

Що обманювати негарно, відомо всім. А якщо ти не хочеш казати правду, коли тебе про неї запитують?.. Наприклад, щоб не хвилювати старших якими-небудь неприємними новинами. Отримав у школі погану оцінку, але батьки сьогодні були дуже зайняті та не поцікавилися успіхами у школі. А ти також нічого не сказав. Але ж не збрехав, не сказав, що оцінка відмінна. Поки згадають, можна й оцінку виправити... Ось що розповів мені один товариш. 
     Під час зимових канікул він гостював у селищі у бабусі. Потоваришував з однолітками — сусідськими хлопчаками. Разом у сніжки грали, з гірки каталися. Неподалік від селища знаходиться великий ставок. Хлопцям суворо було заборонено виходити на лід. Це небезпечно. Але Олег, найвідчайдушніший з місцевих, весь час за усю компанію на лід, і одного разу вони все-таки пішли. Лід був ще слабенький, у деяких місцях прогинався. Ходили аж до темряви, каталися, веселилися. 
     Прийшов Сашко (так звуть мого товариша) додому. Черевики, штани мокрющі. Бабуся вже хвилювалася. «Де це ви були? — запитує. — Я й на вулицю виходила, на гірці нікого не було». Сашко відповів щось нерозбірливе. Так і почалися небезпечні прогулянки. Але за декілька днів бабуся почала про все здогадуватися та відверто запитала, чи не ходять бува хлопці на ставок. Сашко хотів якось викрутитися, але стало соромно. Бачить, що бабуся дуже вже схвильована. І він в усьому зізнався. 
     Як не вмовляв Сашко бабусю нікому не розповідати, нічого з того не вийшло. Дізналися інші батьки. З хлопцями суворо поговорили, пояснили, що їхні прогулянки були дуже небезпечні. «Гей, та, зраднику, знатися з тобою не хочу!» — заявив Сашкові Олег. Сашкові стало дуже прикро. Але два дні потому неподалік від берега провалився під лід рибалка. І хоча це був молодий і дужий чоловік, його ледве врятували. Добре, що поблизу були люди. 
     Я сказав своєму товаришу, щоб він не засмучувався і не вважав себе за зрадника. Тим паче, що Сашко ще спочатку сказав Олегові про небезпеку, але той тільки засміявся у відповідь. Так, не можна виказувати друзів. Але якщо вони, помиляючись або не розуміючи всього, чинять щось небезпечне, погане? Можливо, Сашкова чесність врятувала когось від лиха. 

Звертання і вставні слова виділено

- Ганно Петрівно, доброго дня. У мене є чудова ідея!
- Доброго дня, Петрику. Слухаю тебе. 
- Давайте на Різдвяні свята поїдемо усім класом до Львова! Ось список тих, хто поїде! А тур можна замовити у агентстві, де Тетянин батько працює, він нам знижку зробить, зовсім дешево вийде! Ганно Петрівно, ви ж нам колись самі розповідали, як там гарно...
- Петрику, Петрику, притримай коней. Така екскурсія, звісно, буде дуже цікавою та корисною. Але ж, безумовно, треба все добре обміркувати.  
- Авжеж, Ганно Петрівно. Ми вже все обговорили з класом і, до речі, ще вчора. 
- Які ж ви, діти, в мене розумні й самостійні... Добре. Зараз буде останній урок. Нехай ті, хто хоче поїхати, залишаться після уроку в класі, обговоримо деталі.
- Дякую, Ганно Петрівно!
- Немає за що, Петрику.