І. розподіліть між собою групи слів. складіть і запишіть речення з кожним словом своєї групи. 1. нещастя, не щастя. 2. неслава, не слава. 3. неправда, не правда. ii. перевірте один в одного виконання.

1. Не щастя
2. Не слава
3. Не правда

Всі дорослі родом з дитинства. Саме там закладається фундамент відносин та сприйняття оточуючого світу. Все, що людина набула в дитинстві, вона несе у доросле життя. Яскраві спогади, безтурботні дні, або жахливі події – все це дає про себе знати у дорослому житті.

Візьмемо для прикладу відносини з батьками. Якщо дитину люблять, навчають самостійності, часто хвалять та підбадьорюють, то вона виросте впевненим в собі дорослим. Якщо ж дитину постійно лають, постійно забороняють щось робити, кажуть, що вона нікчема, то з дитини виросте невпевнений в собі, депресивний дорослий. Саме у дорослому житті проявляються дитячі проблеми. Можливо навіть сам дорослий може цього не помічати, але як кажуть психологи, всі проблеми виходять з дитячого віку. І тільки праця над собою зможе змінити становище. 

Дитинство – це безтурботність, веселість, радість кожної людини. Згадуючи про своє дитинство, ми ніколи не можемо сказати, що воно пройшло для нас погано або що нам було нудно. Це завжди хороші, добрі і щасливі спогади нашого життя. Ми ростемо, вчимося життю, починаємо усвідомлювати реальність саме в цьому віці. Саме тому в школу починають ходити з віку 6-8 років. Ми краще запам’ятовуємо алфавіт, таблицю множення, правила мови та інші корисні відомості. А діти, які вперше прийшли до школи, ще відчувають себе дітьми. Вони приносять іграшки, ляльки та машини із собою на заняття, і не усвідомлюють що це вже, хай і маленька – щабель до початку дорослого життя. Чи можливо про кохання писати з гумором? Здається, серйозне почуття потребує так само серйозних засобів вираження. Однак Валентин Чемерис доводить своїм читачам, що історія кохання може мати й гумористичний «супровід». Усе тому, що герої його повісті «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» — люди дуже молоді й життєрадісні. їм немає коли сумувати — вони сповнені оптимізму, що не дозволяє опускати рук навіть у безнадійних ситуаціях. Слід пам’ятати, що сміх буває різний. Валентин Чемерис віддає перевагу гумору. Письменник по-доброму сміється з окремих рис людських характерів та явищ дійсності. Окрім гумору, у повісті іноді трапляється легка іронія — прихована насмішка. Важливим засобом художньої організації твору Валентина Чемериса є пародія. Вона використовується автором для посилення комічного ефекту — за рахунок залучення рис інших творів, але в навмисне зміненій формі.Найбільш виправданим є засіб пародії в розповіді про дуель, що її влаштували підлітки. Ніби між іншим, письменник згадує відомі літературні твори, у яких зображено дуельні поєдинки. У його героїв теж усе як треба: є дуелянти й секунданти, однак розв’язка дуелі має виразно анекдотичний характер. У своїх художніх пошуках Валентин Чемерис спирається головним чином на народні традиції гумору, зокрема анекдоту. Чого лише варта ситуація, у якій розумна дівчина використовує обох своїх залицяльників, змушуючи їх замість себе виконувати господарську роботу! Як анекдотичний персонаж виглядає сільський міліціонер Грицько Причепа, у якого в кобурі замість пістолета — хліб і помідори. Гумор не тільки не заважає автору розкрити тему першого кохання, але й сповнює читачів щирою надією, що юні закохані з Великих Чапель будуть щасливими.

Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2017/05/tvir-na-temy-dutiachi-problemu-v-doroslomu-jutti.html?m=1