Уявіть: працівниця туристичного агентства дає роз'яснення відвідувачамщодо туру й оформлення документів. розіграйте за особами діалог-розпи-тування (7-10 реплік), можливий у цій ситуації. уведіть у діалог 2-3 поданихнижче речення. укажіть запозичені слова.​

-доброго дня

-добрий день, чим можу ?

-я би хотив замовити тур в египет.

-олен клюзи?

-так так

-у нас э багато гарячих турив до египету.

-о це добре

-ви звернулися за адресою

объяснение:

Якось усі тварини стали однаковими. Сталося це тому, що вони так заздрили один одному, так хотіли бути не такими, якими є, що сталося диво. Одного разу прокидаються звірі, дивляться - а вони всі один на одного схожі! Хто був мишею, а хто левом - не вгадати.

Зраділи звірі спочатку, але недовго вони раділи. Виявилося, що жити такому натовпу однакових звірів майже нема де, та й їжі замало. І почалися у них бійки за їжу та місце, де жити можна. Дуже скоро звірі зрозуміли, що краще різними бути: і жити буде де, і їжі вистачить. А якщо залишаться вони однаковими, то або помруть з голоду, або повбивають один одного у бійках. 

І прокинулися на другий день звірі такими, як раніше були: лев знов став левом, а миша - мишею. Так і живуть тепер звірі різними і один одному не заздрять.

Объяснение:

Ще ховаються по байраках сіpі брили злежаного снігу, вночі морозець притрушує білою пудрою зелене листя осоки на болоті, а вже красується золотими сережками ліщина і на пригрітих сонцем галявинах витикаються молодими стрілами трави. У таку пору я поспішаю в ліс. Поспішаю в гості до самої весни. Ранок теплий, сонячний. Дихає свіжістю земля. Hіколи ліс не пахне так голодко і терпко, як у цю вранішню годину. Сльозяться крихітні струмки, шукають дорогу до річечки. Ліс живе передчуттям зеленої повені листя і трав. Він посвітлів, виграє новими кольорами, звуками. Чуєте, з вільшника долина голосна пісня: приди-кум... чай-пить... чай-пить... Хто ж це за є випити чаю? Хто ж це за є випити чаю? Та це ж співочий дрізд! Він зовсім недавно повернувся з далеко! Африки і тепер спішить повідомити про це ніжними трелями. Дрозда підтримують і зяблик, і шпак. Вони також радіють, повернувшись до рідного лісу. Синиця, яка ніколи не бачила заморських земель, дивиться на них з особливою заздрістю, Йду лісовою стежкою і скрізь бачу прикмети весни. Цлий день бродив я весняним лісом. А підвечір зяблик попередив мене: збирається дощ На гарну погоду він співає веселу пісеньку, а перед дощем починає одноманітно рюмити. Що ж, пора і додому.