Поставити розділові знаки: з давніх-давен чуємо що хлібороб думу думає про поле. наша відповідальність за хліб потрійна бо він - усьому голова. дніпро спокійно шумить і реве і хвиля берег миє​

з давніх-давніх чуємо, що хлібороб думу думає про поле.наша відповідальність за хліб потрійна, бо він - усьому голова. дніпро спокійно шумить і реве, і хвиля берег має.

Осінній ліс спершу осінній ліс жовтогарячий та золотий. згодом потемніле листя повільно опускається додолу в останньому кружлянні. дерева міцно засинають в очікуванні зими. тепер вони нагадують примарних казкових сторожів лісовика. не заглядає у хащі яскравий сонячний промінчик. тому в лісі часті тривожні сутінки. і стоїть тиша. чути тільки як завиває осінній вітер. іноді промайне пухнастий хвіст працьовитої білки. проповзе між опалим листям їжачок. до них відізветься тиха розмова пташок. але в пізньому осінньому лісі є своя чарівність. після дощу серед опалого листя раз у раз піднімають свої шапки численні гриби. великий грибний острів – це осінній ліс.

Письмо об интеллигентности и культуре об интеллигентностиинтересно, появились ли у тебя какие-нибудь воззрения по философии, по эстетике, этике, религии, почему нам не по дискутировать на эту тему, тем более. что в отличии от живого разговора, который требует либо сложившихся убеждений, или знаний, или, наконец, умения быстро соображать, эпистолярный способ делиться мыслями, позволяет делать это в более удобном темпе, позволяет обдумывать идеи и оттачивать формулировки, в конце, концов, когда начинаешь писать о чем - то, то гораздо лучше начинаешь понимать суть предмета.