Розбір іменника річки як частину мови

Річка - іменник, відповідає на питання що?, початкова форма річка (Н. в., одн.), загальна назва, неістота, ж. р., Н. в., одн.

Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає — вона, по суті, є лише передмова до людини.

Відповідальність — це обов’язок перед кимось чи перед чимось. Наш громадський обов’язок, честь і совість, життєва позиція — це міра відповідальності перед суспільством. Кожен повинен навчитися керувати собою, тобто самовиховувати себе. Самовиховання — це також вияв відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну стійкість.

А справа була така, ми з Микиткою вирішили що в неділю підемо в навколосвітню подорож. П'ятниця та субота минали дуже довго здавалось, що кожна година тривала вічність.А коли нарешті настала неділя, ми були щасливі, ми зібрали речі, їжу, я вирішив незаморочуватись і взяв два тістечка, а Микитка тьох літрову банку компоту.Вирушили ми в дорогу о восьмій ранку і вирішили що краше йти лісом. Зайшовши в ліс нас дуже здивувала тиша, здавалось що всі птахи замерли в очікуванні чогось. Поблукавши по лісу деякий час ми зрозуміли що заблукали. Навкруг починало сутиніти і нас невтішала перспектива ночівлі в лісі поряд з голодними хижаками, Я запропонував йти прямо і тут в хащах щось зашуміло, цей звук наче відлуння лунав у голові знов і знов, ми присіли за землю і вже хотіли кричати, як з кущів вийшов Микитин батько з ліхтарем в руках. Виявляється нас з самісінького ранку шукали по всьому селі. Звісно вдома ми отримали нагоріхи, але однако ми спали у власних м'якеньких ліжечках, а не в лісі. А ми з другом вирішили що більше ніколи неподомось самі в навколосвітню подорож.