Твір на тему улюблена страва моєї сім'ї ! 70

Обід - найрозмовніша частина дня в нашій сім'ї.Ми любимо під час обіду поговорити про наш сьогоднішній день.Буває кави поп'ємо ,а то ж .Головне обмінюємось новинами.Наша єдина головна обідня страва - смачний періг .Як мама може його смачно приготувати.Тільки слину ковтай.Правда пиріг щодня не спечеш ,ну але і так обід проходить не марно.Буває ,я часто допомагаю мамі по приготуванню.Це дуже складна та клопітка робота.Але головне задоволення людей , а не тяжка праця.Ось так проходить наш обід.Кожен в сім'ї обожнює смачні пироги моєї матусі.

Після прибирання ми починаємо приготування до святкового столу. моя мама завжди пече святкові паски. зазвичай ці паски виходять дуже ніжними, смачними та повітряними. я завжди беру участь в приготуванні пасок. в мої обов’язки входить підготовка паперу для випічки. мені необхідно нарізати її за розмірами банок, в яких будуть випікатися паски. також мені необхідно підготувати родзинки та цукати. у родзинок необхідно обірвати хвостики й промити їх водою. на великдень наша сім’я завжди фарбує яйця. ми робимо це за старовинним рецептом. для цього заготовляємо лушпиння цибулі та варимо в ній яйця.  останнім часом в магазинах з’явилися яскраві великодні наклейки. ми теж стали їх купувати та клеїти на варені яйця. виходить дуже красиво! у ніч перед великоднем ми йдемо до церкви. там зустрічаємо свято й беремо участь у святковій літургії. в обід до нас завжди приходять гості. це прекрасний час, коли всі рідні збираються за одним столом. час завжди пролітає швидко та непомітно. на столі багато частувань, які після довгого зимового поста нарешті можна покуштувати. у кімнаті панує дух загальної ідилії й умиротворення. мені  дуже  подобається  великдень, це моє улюблене свято. в цей день в нашій родині панує особлива атмосфера гармонії, щирості  й гостинності.  приходить розуміння, що добро обов’язково переможе зло, адже віра в бога здатна творити дива. христос воскрес! воістину воскрес! тож, будемо завжди жити з богом у серці. господь не залишить своїх рабів!

Ядуже люблю зустрічати перші спалахи пробудження нового дня. задовго до сходу сонце сповіщає про свій прихід. воно забарвлює своїми променями нічний небосхил, гасить зорі. я люблю зустрічати сонце, гру і трепіт ранкових спалахів його променів. спочатку на обрії з'являється багряно-червона смуга. потім вона стає оранжевою, рожевою, а далі сонцем наповнювалося все навколо. і ніби вперше бачиш зелений листочок, дерево, яке росте аж до мого вікна, і легкий туман над рідним містом, що пробуджується до нового дня. і ось світанок змінюється новим днем, наповнюється турботами життя людей, і я чую ніжне: "доброго ранку, сину! "