Это ! складiть текст росповiдь (4 речення) за поданим початком діти зробили сніговика. великий лапатий сніг присипав його.

Діти зробили сніговика. Великий лапатий сніг присипав його, тому що було дуже сніжно. Це було дивовижно. Зима. Природа. Дітям було весело  та цікаво.

складносурядні речення зі сполучниками:

єднальними  (означають явища, що відбуваються одночасно чи послідовно):   і, й, та (в значенні  і),  ні-ні, ані-ані.

протиставними  (означають явища, які чергуються, чи одне виключає інше):   а, але, та  (в значенні  але),  проте, зате, однак.

розділовими  (означають одне явище, яке протиставляється іншому):   або, чи, хоч, то то, чи чи, хоч хоч, або або.

прості речення, що входять до складу складносурядного, відокремлюються одне від одного комами. кома перед сполучниками і або та (в значенні  і) не ставиться лише тоді, коли в складносурядному реченні є спільний другорядний член, що відноситься до обох простих речень:   за селом знов шелестіли хліба й пахло полином (а. головко). вдалині поле ніби вогнем горить та річка виблискує на сонці.

якщо в простих реченнях, з'єднаних сполучником і, говориться про швидку зміну подій або явищ, то між такими простими реченнями ставиться тире: розчинив вікно — і весняна злива розірвала тишу.

  складнопідрядним  називається речення, у якому одне просте речення залежить від іншого і пояснює його.

складнопідрядне речення складається з головного і підрядного.

головним  називається незалежне, пояснюване речення, а  підрядним  — залежне, пояснююче. підрядне речення відповідає на питання.

святковим здається вечір, коли тобі добре попрацювалося вдень (о. гончар).  головне речення —  святковим здається вечір, підрядне —  коли тобі добре попрацювалося вдень.  підрядне речення пояснює головне і відповідає на питання  за якої умови?

види підрядних речень

підрядне речення поєднується з головним такими способами:

1. сполучниками підрядності:   що, щоб, як, якби, бо, немов, наче, через те що  та ін.

як добре знати,  що  тебе веде твій власний (л. первомайський).  якщо  ти за своє життя не посадив жодного дерева — плати за чисте повітря (о. довженко). сходив повний місяць, наче виринав з чорної хвилі (і. нечуй-левицький).  сполучники підрядності тільки з'єднують підрядні речення з головними, але членами речення не виступають.

2. сполучними словами, якими є відносні займенники  хто, що, який, чий, котрий  у всіх відмінках та прислівниками  де, коли, куди, звідки, як  та ін.

там, де  сонце торкнулось вершечків дерев, спалахнуло листя золото-зеленим вогнем (м. коцюбинський).  як  парость виноградної лози, плекайте мову (м. рильський).

сполучні слова поєднують підрядні речення з головними й одночасно є членами підрядного речення (у першому прикладі слово  де  — обставина місця; у другому  як —  обставина способу дії).

головні речення, до яких належать підрядні, можуть мати вказівні слова:

тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (леся українка). тим, хто служить правді й миру, простягай, народе, руку щиру (м. рильський).

підрядне речення може стояти перед головним реченням, у середині головного й після нього.

підрядне речення відокремлюється від головного комою; якщо ж підрядне стоїть у середині головного речення, то виділяється комами з обох боків:

щоб не пломеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (і. цюпа). у села, де немає молоді, немає майбутнього (м. іщенко). поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари (п. тичина).

Запорозький флот інколи мав до сотні морських чайок і був грізною зброєю у боротьбі з ворогом. Майже кожен із відомих гетьманів приділяв велику увагу будівництву чайок. Перші згадки про морські походи запорожців припадають на часи Дмитра Вишневецького. Козаки нападали на турецькі й татарські міста, визволяли невільників, вели успішну боротьбу зсултанським флотом. Голосний відгомін про це дійшов до нас у народних думах, баладах і легендах.

 

Зброя, зброї, зброї, зброю, зброєю, на зброї

Місто, міста, місту, місто, містом, у місті

 

 

Спільнокореневі: озброєний, броня, збройний, містечко, міський, заміська, приміський