Іть треба скласти речення зі словом учительський

Учительський кабінет закритий
Учительській потрібно ремонт

Частки - це службові слова, які надають словам, словосполученням і реченням додаткових семантичних відтінків або служать для творення слів та їх форм: Як же тут гарно, як же тут тихо, в таку годину забудеш лихо (Л. Українка); На щастя, на долю, на все дороге нам до болю хай зозулі віщують літа і збувається наша мета (М. Ткач).

За виконуваними функціями частки поділяються на: формотворчі, словотворчі, модальні.

Формотворчі частки хай, нехай, би (б) утворюють граматичні форми наказового та умовного в: Хай не розбудить смутку телефон, нехай печаль не зрушиться листами, хай буде легко... (Л. Костенко); Розказав би про те лихо, та чи то ж повірять! (Т. Шевченко).

Частки най-, як-, що- використовують для творення найвищого ступеня порівняння прикметників та прислівників: найкращий, якнайкращий, щонайкращий.

Словотвірні частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -сь, аби-, де-, не-, ні-, -би, -б утворюють слова з новим значенням і виступають лише в складі слова: будь-хто, хто-небудь, казна-де, хтозна-хто, хтось, абищо, дехто, ніякий, мовби, немовби.

Модальні частки можуть надавати: а) різних смислових відтінків окремим словам і б) виражати відношення мовця до змісту висловлення. Відповідно серед перших виділяють:

а) вказівні (ось, осьде, он, онде, от, оце): Аж справді йде весна. Ось стала біля ставу. Всміхнулася ясна і кинула купаву (О. Олесь);

б) підсилювальні (і, й, та, навіть, аж, таки, уже, ж, бо, ой): Голос криниці - чого ж ти замовк (Л. Костенко);

в) обмежувально-видільні (тільки, лише, лиш, хоч, хоча, навіть, уже): Лише перед світанком противника вдалось-таки зломити (О. Гончар);

г) означальні (якраз, саме, точно, дійсно, власне, майже, ледве): Пошана до слова у народі виховувалася з дитинства. Засуджувалося всяке лихослів 'я, особливо прокльони. Вважалося, майже завжди здійснюються батьківські прокльони, через те діти боялися прогнівити батьків (3 Частки, що виражають ставлення мовця до висловлюваного, поділяються на:

а) власне модальні, які вносять у висловлення впевненість або сумніви, припущення (мов, мабуть, ледве чи, мовби, навряд чи): Галя, мов не чула... (Панас Мирний);

б) стверджувальні (так, еге ж, атож, аякже, авжеж): Авжеж, такий у нас ведеться звичай (Леся Українка);

в) заперечні (не, ні, ані): Не любов, не примха й не пригода, ще не всьому зватися дано! Ще не завжди у глибоких водах відшукаєш непорушне дно (О. Теліга); Слово чесного бійця - ні краю, ні кінця (І. Вирган);

г) модально-вольові (хай, нехай, бодай, ну, давай): Хай слово чесне грім кує (А. Малишко);

д) питальні (невже, чи, хіба, що за): Хіба не чуєте, про що вітри шепочуть і як з зітханнями зливається їх сміх... Хіба не чуєте, як голуби туркочуть, як краплі котяться і падають із стріх (О. Олесь).

ВИГУК

Вигуки - це слова, які служать для вираження різних емоцій, почуттів, не називаючи їх.

Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. Вони не називають предметів, ознак чи дій і не виконують службових функцій, а лише виражають почуття: О, які були великі зорі, як синіло й склилось навкруги (М. Рильський); Ох, якби тільки можна, то я б сама те горе одвернула! (Леся Українка).

За походженням вигуки поділяються на первинні (не похідні) і вторинні (похідні). Первинні вигуки не співвідносяться з іншими частинами мови, вони утворені з одного, двох чи кількох звуків: а! о! ей! ой! тю! фе! о! пхе! ану! люлі! Вторинні вигуки утворилися з інших частин мови, найчастіше повнозначних: матінко! непе! жах! страх! дурниці! лишенько! біда! рятуйте! геть! годі!

За значенням вигуки поділяються на емоційні та вигуки, які виражають різні волевиявлення людини (спонукальні).

Емоційні вигуки виражають різні почуття: радість, здивування, горе, сум, захоплення, жаль, рішучість, сумнів, похвалу, переляк, зневагу, незадоволення, обурення (ой! ах! ов-ва! ого! еге!)

Другу групу вигуків становлять вигуки, які передають різні волевиявлення людини (спонукальні): наказ (геть! годі! цить! марш! гайда! гей! соб! цабе!); оклик, звертання, бажання, привернути чиюсь увагу (ей! алло! гей! гов! агей!); спонукання до дії (ану, ну, нумо).

До вигуків належать також слова, словосполучення, що виражають привітання, подяку, прощання, вибачення (вигуки етикету): Добрий день! На добраніч! Дякую! Вибачте! Будь ласка!

Близькими до вигуків є звуконаслідувальні слова, за до яких відтворюються звуки живої й неживої природи - шум вітру, води, гуркіт грому, сигнали-тварин, птахів: тук-тук, хлюп-хлюп, му-у, бух-бух.

Объяснение:

Объяснение:

Найголовніше з того, що дійсно існує, це життя людини. Вона має багато проявів, аспектів і цікавих особливостей, але найголовніше в житті кожного це те, що життя просто є. Можна довго міркувати про якість життя. Наприклад, ні для кого не секрет, що сучасний світ абсолютно несправедливий і великі більш розвинені країни наживаються за рахунок маленьких і менш розвинених. Про це воліють не говорити, тим не менш, це так. І це дозволяє зробити висновок, що життя практично повністю позбавлене будь-якої справедливості. Життя несправедливе, це вірно, в ньому є ще дуже багато всього поганого. Але чи може це означати, що прожити таке життя можна лише погано і ніяк інакше? Аж ніяк ні.

Найголовніше в житті кожної людини, кого б ми не розглядали у якості прикладу, полягає зовсім не в матеріальних або подібних цінностях. Головне криється в духовній складовій життя людини. І як же досягти цього духовного? Перше, що для цього потрібно, це побільше спілкуватися зі своїми близькими та друзями. Краща розвага, найприємніше і найкорисніше проведення часу – це в компанії хороших і близьких людей, які завжди прагнуть до чекають від тебе того ж. Далеко не обов’язково володіти багатствами або якимись матеріальними благами, щоб насправді бути щасливим. В житті найголовніше – це мати гарну дружню компанію, приємних людей навколо, і тоді все буде чудово, незалежно від інших обставин.

Втім, є і другий, не менш важливий аспект, який теж позначається на житті будь-якої людини. Цей аспект життя – це людське здоров’я. До того, хто живе на цій землі серед нас, але з якоїсь причини позбавлений хорошого рівня здоров’я, можна ставитися лише з жалістю. Ніщо так не псує людське самопочуття, його настрій і готовність насолоджуватися життям, як якісь проблеми зі здоров’ям. Вони доводять життя людини до дуже неприємних моментів, перетворюють таке життя на суцільну муку, що, звичайно, дуже псує всю якість життя будь-якої людини.

Життя людини багатогранне, різноманітне, воно завжди цікаве, якщо, звичайно, сама людина не заганяє себе у певні складні і неприємні обставини. Втім, це зовсім не означає, що в житті людини можна виділити найважливіше. Найважливіше в житті кожної людини – це хороша компанія, дійсно близькі і милі серцю люди, з якими приємно проводити час, а також гарний стан здоров’я, яке дозволить кожному насолоджуватися життям в повній мірі і без обмежень.