1. однорідними членами ускладнено речення: а) додому ніч собі на небо йшла, і на зорю дивилася мурашка. б) я кілька днів і сяк і так добиралася до скрині. в) теплий туман стелився по полю і наливав по самі вінця г) приходитиму знові знов сюди, як ніжний серпень в сонячні сади 2.змішаним звязком (сполучниковим і безсполучниковим) звязано однорідні члени в реченні: а)дорого, мила дорого, і сум верби, і тополина задума біля тебе б)сашко увійшов, постояв збоку, ніким не помічений, і рішучє попрямував до столу в)за десятки або сотні мільйонів років радіоактивні елементи . г) миколка нагнувся, ущипнув маленький блідо-зелений листок 3. розділовим сполучником звязано одгорідні члени в реченні: а) та не вбити вже у живих пісню правди і волі. б)вже листячко кволе на вишнях та сливах світиться. в)лелека зостався на догляд дітей чи дорослих у людському гнізді. г)собака ображено пришкулився на миколку, але гавкати перестав.

1 в
2 б
3 в

81. Літеру е (є) треба писати в обох дієсловах дійсного в рядку

а. можемо, знайдемо  

Літеру е (є) треба писати в обох дієсловах дійсного в рядку

г. дивуємося, граємо  

83. Закінчення ать ( ять) у 3 особі множини мають обидва дієслова рядка

а. сваритися, бачити  

84. Закінчення ать ( ять) у 3 особі множини мають обидва дієслова рядка  

б. стелити, хвалити

85. Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено в рядку  

б. хотять, знаєте  

86. Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено в рядку

б. сплють, стелять  

87. Правильно утворено форму наказового дієслова  

г. відповідати — відповідаємо  

88. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового в рядку

б. читаємо

89. Форму умовного дієслова вжито в значенні наказового в реченні  

а. Чи не приніс би ти мені підручника з біології?

90. Форму наказового дієслова вжито в значенні дійсного в реченні

г. Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя

Складнопідрядним реченням з підрядним причини називається речення, підрядна частина якого вказує на причину або містить обґрунтування того, про що сказано в головній частині, і відповідає на питання чому? через що? з якої причини?, наприклад: «Мали спати по черзі, бо хтось один повинен був підтримувати вогонь» (В. Гжицький).

З головною частиною підрядне причини з'єднується сполучниками бо, щоб, затим що, оскільки, позаяк, парним сполучником а що...то та сполучними висловами типу завдяки тому, що; у зв'язку з тим, що; на тій підставі, що; з тієї причини, що; з того приводу, що і под., наприклад: «Условах баский, боязкий, в'язкий... знак м'якшення не пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-» (Укр.правопис); «Щось моя невістка не одчиняє при мені своєї скрині, мабуть тим, що порожня» (І. Нечуй-Левицький).

У розмовному мовленні, художньо-белетристичному та газетно-публіцистичному стилях відчутно переважають сполучники бо, щоб, тому що. Сполучник бо виражає тільки причинові відношення. Підрядні речення зі сполучником бо завжди стоять після головного: «Не злякать вам нікого, холодні сніги, Бо розтопе вас сонце блискуче...» (О.Олесь); «Нешвидко бігла тягарівка, бо вибоїни на дорозі з вигурком підкидали щохвилини» (В.Барка).

Інші підрядні причини можуть стояти перед головним, після головного й у середині головного речення: «Хлопці боялись поворухнутись, щоб не злякати» (О.Гончар); «А що їм добре, то й забули про мене» (Марко Вовчок).

Складені сполучні вирази вживаються переважно в офіційно-діловому та науковому стилях.

Складені сгюлучники тому що, тим що, через те що, затим що можуть розчленовуватися або стояти в підрядному реченні.