Рядки із віршів українських поетів, що за будовою є односкладними безособовими реченнями.

ой у лузі червона калина похилилася,

чогось наша славна україна зажурилася,

а ми тую червону калину підіймемо,

а ми нашу славну україну розвеселимо!

 

У Стародавній Греції під словом «економіка» розуміли ведення домашнього господарства, яким керує господар або найнята ним людина. У центрі економічних процесів завжди перебували власники, виробники, посередники. Від їхнього господарювання залежав добробут тисяч громадян.

Минали століття й епохи. Поняття «економіка» набуло дещо іншого сенсу, але суть його залишалася, змінювались лише масштаби, які воно охоплювало. Тепер, говорячи про економіку, ми маємо на увазі не тільки домашнє, а й суспільне, національне і світове господарство. Незрівнянно складнішими стали процеси виробництва, удосконалились системи посередництва і торгівлі.

Не змінилося одне — у центрі всього, що відбувається, конкретні люди та їхні потреби, які є рушіями розвитку цивілізацій. Саме потреби в усі віки змушували людей долати величезні відстані у пошуках нових земель і ринків збуту, освоювати незвідані території. Саме потреби були й залишаються головним стимулом розвитку науки і техніки, дають поштовх для розквіту культури та освіти.

Кожен з нас прагне мати життя якомога краще. Та зробити це не так уже й легко. З давніх-давен цю проблему люди вирішували по-різному. Одні обмежувались найне-обхіднішими речами, інші силою або обманом відбирали це у своїх ближніх, треті вдосконалювали виробництво, робили винаходи, відкривали нові джерела прибутку, освоювали нові території, оволодівали новими промислами.

Наука і технології досягли надзвичайно високого рівня розвитку, але навіть його недостатньо для задоволення усіх потреб людства. Саме тому надзвичайно великого значення набуває вивчення економіки, знання якої може до досягти того рівня добробуту, якого ми прагнемо.

До школи я завжди приходжу на кільканадцять хвилин раніше, аби мати змогу поспілкуватися з друзями. ми обговорюємо останні шкільні та і новини. та ось лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу.я дуже люблю своїх учителів і шаную їхню мудрість. кожен урок не схожий на інший. з учителями у клас приходить якийсь новий непізнаний світ. коли ми бачимо усміхнені очі вчителя, наші серця починають битися частіше, а якийсь невидимий двигунчик рухає наші олівці та ручки. інколи час збігає так швидко, що нас дратує дзвінок на перерву.  а які милі нам ці короткі перерви! чого тільки не встигаємо них зробити: і пошептати на вушко подрузі, і забігти у бібліотеку, і вкусити печеного пиріжка або просто побавитись іграшкою.інколи чуємо, як учні нарікають, що у школі їм скучно. я з цим не згодна. адже ми - частинка школи. від нас залежить, чи буде шкільне життя цікавим. якщо бути уважним на уроці та розумно активним на перервах і після уроків, то й не зауважиш, як минають шкільні дні. напевно, окремим учням ліньки покумекати, як знайти себе у шкільному вирі. але я впевнена, що у школі мені завжди буде добре і ці