Розставити відповідні пунктограми, синтаксичний розбір до речення : майорять перед очима високі тополі темні гаї на обрії

 Майорять перед очима високі тополі, темні гаї на обрії.
Підмети - тополі,гаї. Присудок - майорять. Обставина - на обрії, додаток - перед очима, означення - високі, темні.

відповідь: праця людини-безсмертя її

пояснення: на нашій планеті проживає велика кількість людей. усі вони виконують різні обов’язки.   деякі   добувають свою «краплинку сонця» дуже важкою працею. а інші   залишаються в тіні, так і не дійшовши до своєї мрії.

на мою думку, щоб здобути світове визнання чи просто досягти своєї мети, треба багато, невтомно, важко та старанно працювати. бо без праці неможливо жити. люди відрізняються один від одного не тільки характером, зовнішністю, думками, але і кількістю виконаної роботи. кожна краплина праці – це крихітній крок до безсмертя людської душі. бо шляхи від народження до самої смерті наповнені не тільки яскравими моментами, радощами життя та чорними і білими полосами. перш за все, вони наповнені обов’язками. у дитинстві ми повинні пізнавати світ, у юнацтві – учитись, будучи дорослими – працювати. усі ці моменти наповнені працею. щоб стати безсмертним в очах наступних поколінь – треба багато працювати. саме важкий труд робить із людей легенд. отже, трудіться не рук, ваші досягнення не залишаться непоміченими!

За найпоширенішою версією скіфи належали до іранської групи народів індоєвропейської сім'ї (версія заснована на аналізі слів з мови скіфів, які трапляються в писемних пам'ятках тих часів, переважно грецьких. Кількість слів — близько 200, переважно імена людей). Антропологічно сколоти степової зони відповідали морфологічним варіантам Зрубної культури.[6]

У перських та індійських джерелах скіфи відомі як сака та шака відповідно.

За Діодором походять від Скіфа, сина Зевса. Він мав синів Пала і Напа. Саме Пал вважається предком палів (скитів).

Геродот повідомляє три перекази про походження скіфів: «За розповідями скіфів, народ їх — наймолодший з усіх. А було це так. Першим жителем цієї ще безлюдної тоді країни був чоловік на ім'я Таргитай. Батьками цього Таргитая, як кажуть скіфи, були Папай і дочка річки Борисфену богиня Апі. Такого роду був Таргитай, а у нього було троє синів: Ліпоксай, Арпоксай і наймолодший — Колаксай. В їх царювання на Скіфську землю з неба впали золоті предмети: плуг, ярмо, сокира і чаша.

Першим побачив ці речі старший брат. Ледве він підійшов, щоб підняти їх, як золото запалало. Тоді він відступив, і наблизився другий брат, і знову золото було охоплене полум'ям. Так жар палаючого золота відігнав обох братів, але, коли підійшов третій, молодший, брат, полум'я згасло, і він відніс золото до себе в будинок. Тому старші брати погодилися віддати царство молодшому. Так от, від Ліпоксая, як кажуть, сталося скіфське плем'я, зване авхати, від середнього брата — плем'я катіар і траспіїв, а від молодшого з братів — царя — плем'я паралати. Всі племена разом називаються сколотами, тобто царськими. Елліни ж звуть їх скіфами.

Так розповідали скіфи про походження свого народу. Вони думали, втім, що з часів першого царя Таргитая до вторгнення в їх землю Дарія (512 р. до н. е.) пройшло якраз тільки 1000 років.