2. Означальний займенник ужито и реченні АВесна бажаний гість, її закликають дівчата піснями-веснянками (О. Воропай Б У кожнім слові краси майбутнього шукай (М. Рильський).в Учітеся, брати мої, думайте, читайте... (Т. Шевченко).гПадають тепло і глухо яблука в нашім саду (В. Сосюра).​

На дворі осінь... Ось вже останній листочок падає з могутнього дуба, що величає під моїм вікном. Він стоїть поважно серед лип, кленів, каштанів та берізок - сестричок. 
   Клени одягнулися в рум'янець. Вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов листопад і скоро на їхніх кронах не залишиться жодного листка. Іноді тихенько скидають своє різьблене листя різнобарвні липи. Раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних беріз.
    Високо в небі вже давно  дзвінко прокурликали журавлі. Вони вже ,певно, ніжаться у сонечку цілими зграями і скоро полетять далі  на південь. Десь високо вгорі нещодавно перекликались дикі гуси. У рідних краях дуже холодно, і вони були вимушені відлетіти туди, де тепло. Тільки горобці, ще довго будуть  літати навколо і дзвінко цвірінчати, тому що їм нікуди поспішати, як і нам...