Написати твір роздум чи зможе селфі з часом заміннити родині фотографії

Часом ми недооцінюємо значення фотографій, що зберігаються в нашому будинку, забуваючи, що вони - пам'ять про минуле, розповідь про день сьогоднішній. адже фотографії фіксують різноманітні події, особи, пейзажі, тобто по-своєму пишуть літопис нашої епохи, створюють сімейну хроніку.                     раніше сімейна фотографія була ритуалом, що об'єднувала родичів, була приводом зустрітися з тими членами сім'ї, з якими в повсякденному житті майже втрачено зв'язок. процес знімання перетворювався на свято.                     якщо дитина росте в будинку, де розвішені знімки бабусь і дідусів, в будинку, де перегляд сімейного альбому - добра традиція, він з самого раннього віку відчуває себе частиною чогось більшого, ніж він сам. отже, дитина повинна знати, ким були його предки, звідки відбулася його прізвище, розуміти, що його життя - не чистий аркуш, але нова сторінка в товстій літописній книзі цілого роду.                       як би нам не були дорогі сімейні альбоми, потрібно визнати: сьогодні технічний прогрес максимально знецінив фотографію. здавалося б, навіщо потрібні сімейні фотографії, якщо найвдаліші кадри можна викладати в віртуальні альбоми в соцмережах. дуже зручно, бо мобільний телефон завжди поруч. деякі люди не випускають телефон з рук, сприймають усе навколо виключно крізь об’єктив фотокамери. вони вже не приховують, що ритуал не має особливого сенсу, однак вони вже звикли щодня його виконувати.                       багато людей, щоб зробити селфі, до бездумних вчинків: підіймаються вагони потягів, на дахи висотних будинків. але, на жаль, загалом такі вчинки закінчуються трагічно. я вважаю, гра в селфі може перетворитися на гру між життям і смертю, в якій поєднується страх і задоволення.                         на мій погляд, селфі все ж таки не зможуть замінити родинні фотографії. родинне фото – це історія минулих поколінь, один з найефективніших інструментів підтримки та зміцнення сім'ї.

Вчора ми з хлопцями грали у футбол у нашому дворі. І раптом до нас прибігли дві дівчинки, які бавились на сусідньому дитячому майданчику: Даринка, сестричка капітана нашої команди Матвія, і її подружка Юля. Вони, переьиваючи одна одну, закричали:

 - Хлопці! Хлопчики! До ть! Там кошеня залізло на дерево, а злізти тепер боїться! Воно таке маленьке! Вона таке миле! Біднесеньке! Нявчить!

Ми всі гуртом побігли туди, і побачили маленьке руде кошеня, яке тремтіло на дереві. Воно вчепилось всіма чотрима лапами за гілку і тихесенько нявкало від страху.

Матвій сказав:

 - Гаразд, хлопці! Давайте до тваринці! Сергійко та Артем, підсадіть-но мене, будь ласка...

Він спритно ухопився за нижню гілку дерева, підтягнувся, і вже за кілька секунд був біля кошеняти. Він простягнув руку, щоб узяти його, але кошеня злякано зашипіло і спробувало дряпнути Матвія лапкою.Тоді Матвій крикнув хлопцям унизу:

 - Киньте мені якусь куртку, чи щось таке!

 - Я дам свою! Тільки хай хтось кине! - Даринка подала Артемкові свою курточку, і Артем влучним кидком відправив куртку просто у руки Матвію.

Матвій вчепився ногами за стовбур, взяв куртку двома руками, і раптовим  швидким рухом накрив нею кошеня. Кошеня голосно і ображено нявкнуло. Матвій обережно загорнув його у куртку, притиснув до грудей, і притримуючи однією рукою, почав спускатися з дерева.

Поклавши кутрку на землю, діти повільно розгорнули її. Кошеня якусь мить роззиралоя навкруги, а тоді раптом схопилося з місця, і сховалось у кущах.

І хоча воно ніяк не виявило своєї вдячності дітям, та все ж діти були щасливі, що змогли до кошеняті.

ответ:Роль мрії в житті людини велика і дуже значуща. Навряд чи людина зможе повноцінно вважатися за життя, якщо у нього немає мрії. Як говориться: «Жоден вітер не буде попутним, якщо не знаєш, куди пливти. Мрія робить людське життя осмисленіше і повніше, це неспоримый факт.

Що таке мрія? Мрію можна визначити як мету, бажання, прагнення, потреба, нужду. Мрія це не просто «хочу, значить буду». Для того, щоб досягти своєї мрії потрібно старанно працювати, працювати не покладаючи рук, і в першу чергу над собою, своїм лінивством. Щоб мрія перетворилася в реальність необхідно чогось хотіти з такою великою силою, щоб все життя брала обертів навколо предмета мріяння.

Є точка зору про те, що думка матеріальна. Тобто вона потрапляє в космос (як висловлювалися великі філософи). З цього виходить висновок, що про свою мрію потрібно постійно думати, буквально дихати нею і прагнути, щоб одного разу з простих думок вона втілилася в життя, стала чимось реальним, що можна помацати або відчути.

Мрія – це те, що веде людину по життєвому шляху. Мрія – це точка-орієнтир, яка задає напрям життєвого руху, робить шлях людини більш цікавим і повним змістом. Мрія – це центральна мішень, як у грі дартс, де всі дії людини повинні бути спрямовані на те, щоб потрапити в десятку.

Відвести людину від життєвого шляху мрія може лише в тому випадку, якщо вона фантастично нереальна і зі здоровою точки зору нездійсненна. В такому разі виходить, що людина марно мріє про щось, що йому не дано, дарма розтрачує себе на марні мрії. Висновок такий, що мрія може як допомагати, так і заважати людині, тому важливо, щоб вона була виваженою і не відірваною від реального життя.

Объяснение: