"тепер в нас нова тема - ми хлопці - екстремали". у цьому рядку з пісні "хлопці-олігархи"гурту "скрябін" використано досить активне в сучасному мовленні слово екстремали, яке має низку спільнокореневих. яке слово не потрапляє до цього переліку? а)екстремум б)екстрес в)екстремаль г)екстремісзм д)екстрим

Г)екстремізм, бо це система політичних поглядів)

Загальна характеристика речення за типом зв’язку

V. Якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.

VI. Послідовність аналізу речень із сурядним типом зв’язку:

1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Семантико-синтаксичні відношення між частинами (єднальні, зіставні, протиставні, розділові, градаційні, приєднувальні) та тип структури (відкрита / закрита).

3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

4. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.

5. Аналіз кожної предикативної частини за схемою простого речення.

6. Пунктуація.

Якщо підрядне

VII. Послідовність аналізу речень із підрядним типом зв’язку.

СХЕМА РЕЧЕННЯ (горизонтальна і вертикальна)

1. За кількістю частин (двокомпонентне / багатокомпонентне)

2. Багатокомпонентне

— вказати різновид:

­супідрядність (однорідна / неоднорідна)

­чи послідовна підрядність)).

­контамінована підрядність (з подальшою характеристикою)

3. Позиція підрядної частини щодо головної (чого стосується підрядна частина: одного члена речення, словосполучення чи всього змісту головної і визначення на основі цього типу структурної взаємодії – розчленованої / нерозчленованої структури).

5. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

6. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.

7. На яке питання відповідає підрядна частина.

8. Вид підрядної частини за всіма принципами (ФГК, ЛГК, ССК, ШК).

9. Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за схемою простого речення.

10. Пунктуація.

Якщо безсполучникове

VIII. Послідовність аналізу речень із безсполучниковим типом зв’язку:

1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Кваліфікація зв’язку між частинами та їх змістових відношень (однобічні відношення / двобічні; відкрита / закрита структура).

3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

4. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.

5. Аналіз кожної частини за схемою простого речення.

6. Пунктуація.

Якщо багатокомпонентне речення з різними видами зв’язку

ІX. Послідовність аналізу речень із різними типами зв’язку:

1. Кількість частин / компонентів / блоків (виокремити їх, охарактеризувати тип зв‘язку на зовнішньому рівні членування).

2. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

3. Частини речення із сурядним типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.

4. Змістові відношення між сурядними частинами.

¨5. Частини речення із безсполучниковим типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.

¨6. Кваліфікація зв’язку між частинами та їхніх змістових відношень.

¨7. Кваліфікація підрядних частин і встановлення їхнього зв’язку з головною.

¨8. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні.

¨9. Аналіз кожної частини за схемою простого речення.

10. Пунктуація

З бiології: клітинна стінка, царство рослин, механічна тканина рослин, екватор клітини. У науковій літературі існує досить велика кількість публікацій, присвячених застосуванню наукової метафор. У своїй більшості їх зміст зводиться до збору наукових медичних метафор, вивчення характеру метафоричних переносів, опису механізмів метафоризації, систематизації та класифікації метафор. Головною метою є розробка і впровадження занять з «Біології» з використанням наукової метафори для формування умов досягнення предпрофессіональної компетентності і термінологічної грамотності у закордонних слухачів.

Подробнее – на Otvet.Ws – https://otvet.ws/questions/3313729-vipishit-iz-pidruchnikiv-biologiyi-himiyi-abo-fiziki-prikladi.html