Твір на тему що я роблю на уроках трудах

Мій улюблений предмет - праця. Мені подобаеться , що ми можемо на цьому уроці не тільки думати головою , а й робити гарні й потрібні речі своїми руками. Дівчата вчаться шити і готувати їсти ,Хлопчиків на уроках праці навчають роботам з обробки дерева і металу, вчать робити красиві дошки, навчають розпису і різьбі по дереву, зробити гарний будинок або іграшку з дерева сучасні школярі можуть.   хлопчики роблять прикраси з дерева , металів і здавалося б непотрібних вже речей. Ваза з грамплатівки , дерев'яні тарілки з випаленими візерунками , намисто з бісеру , прикраси для сумочок і мобільних телефонів , - ось неповний список того , що ми вже вміємо робити.
Я впевнений , що це нам обов'язково стати в нагоді в дорослому житті. До того ж цей урок такий цікавий і захоплюючий . Я із задоволенням чекаю середи , коли у нас уроки праці

земля наших предків напрочуд багата. це й прекрасна природа, й плодючі чорноземи, зрештою, ще й творчий потенціал нашого народу. недарма ми, нащадки тисячоліття історії україни, отримали у спадок стільки природних та рукотворних скарбів від пращурів. один з них – це собор софія київська, що розташований у центрі нашої столиці.

софія київська або софійський собор – це одна з найдавніших пам'яток української архітектури та монументального живопису хі-хvііі століть. народилася вона ще за часів існування київської русі, але століть зазнавала змін: як оновлень, так і руйнації. собор як головний храм держави був свого часу духовним та політичним центром. у його стінах відбувалися найвизначніші урочистості: сходження на великокняжий престол, прийняття послів. тут затверджували навіть політичні угоди. у соборі велося літописання, були створені перші відомі на русі бібліотека та школа.

зовні проста, а в середині розкішна споруда уособлює ідеал людини, як його бачили архітектори тих часів. без зайвих оздоб та кричущих прикрас, адже людина за християнським віруванням має піклуватися передусім про внутрішню красу. білі стіни собору приховують неймовірної складності та виняткової краси фрески й мозаїки.

фрески зображують різноманітні біблійні сюжети, а мозаїки – найбільш шанованих постатей християнства. особливо вражає шестиметрова мозаїка із зображенням богоматері. її постать міниться тисячами відтінків численних шматочків смальти, старанно дібраних працьовитою рукою майстра. також у техніці мозаїки виконані зображення христа та марка євангеліста, воїна княжої доби, який захищав віру й державу від загарбників.

довгою і складною є історія софії київської, так само, як і історія нашої країни. і коли золота поверхня бань сліпуче виблискує у променях вечірнього сонця, а небесна блакить міниться у рожевому серпанкові, усвідомлюєш, який скарб перед тобою, і як важливо зберегти його для наступних поколінь.

На сьомому небі від щастя. згідно космогонії давньогрецького вченого-энициклопедиста аристотеля небо ділиться на сім сфер. на них розташовуються різні небесні світила, зірки, сузір'я, планети. а під найдальшої сферою філософ, по суті, мав на увазі рай і вічне блаженство. саме туди потрапляють душі померлих. стан, близький до надлишку щастя, людина здатна випробувати і живцем, тоді і згадують це саме «сьоме небо».це вираз здійсненно і на землі. людина народжена для того, щоб приготувати себе для зустрічі і проживанню на небесах з ісусом. коли з ним зустрічаєшся на землі в молитві, то відчуваєш світ, спокій, умиротворення, невимовне щастя від спілкування з ним.