Уреченні сонце заглядало у вікна (1) та лелека кружляв над подвір'ям (2) і придивлявся (3) чи не вибігли діти (4) аби привітати його. кому треба ставити на місці всіх цифр, окрім?

Кому потрібно ставити на місці всіх цифр, окрім 2 цифри.)

Ніч – найбільш таємничий період доби. Світ людей засинає і на зміну приходить темрява – пора снів, мрій, сподівань. І саме в цей час на небі спалахує мільйонна міріада зірок. А ви коли-небудь звертали увагу на таке небо? Яке воно величне, непорушне. Це цілий Всесвіт, що існує поряд із нами. І на мить здається, що наш світ у порівнянні надто крихітний, дріб’язковий. А людина – маленька частинка цього всього. І от часом сядеш ввечері на веранді, поглянеш у небо, а там…Тисячі, ні, навіть мільйони небесних світил. З появою місяця біла заграва тільки розгоряється, утворюючи чудові візерунки. Хтось побачить образ людини, хтось – кумедну тваринку, а хтось – розсипані золотисті намистинки. То, певно, якийсь чарівник ненароком загубив свій магічний мішок. Зоряне небо завжди дарувало спокій, рівновагу. Воно було вісником

нового дня. За сузір’ями орієнтувались у дорозі, і вчилися ворожити на майбутнє. Кожен сам міг знайти своє. Вигляд зоряного неба змінюється залежно від пори року: одні сузір’я з’являються, інші зникають. Тому це диво з прадавніх часів вабило людське око. Небо заспокоює та надихає. Я думаю, що кожен із нас хоч раз милувався його величчю та красою, оспіваною не в одному художньому творі.

Якось так ❤❤❤

     Скласти текст на тему"Як живеться людям далеко від Батьківщини" пропоную так: 
     Батьківщина – це немов матір для кожної людини. З нею пов’язано чимало спогадів, до яких кожна особистість ставиться з особливим трепетом. Це і спогади дитинства, і навчання в школі, і громадські події. На Батьківщині все є рідним та близьким – люди, місця, соціум. А як же живуть люди далеко від Батьківщини? Мабуть, живуть, сумуючи.
     Чому ж тоді люди їдуть з рідної країни? На це є чимало причин: робота, нова родина, пошук кращого життя. Але сум за рідною землею не покидає цих людей ніколи. Згадаймо хоча б письменників України, які перебували в еміграції. З яким сумом, жалем, тугою вони згадували неньку-Україну! Рідна земля завжди викликає у людини особливі почуття, емоції. Любімо свою країну та залишаймося на рідній землі!