Значення фразеологізму грати небезпечну гру

Ризикувати чимось. Або поставити усе а ні всеж таки ризикувати чимось

Носити мундир неважко, а от бути військовим за покликанням — справа не з легких. Така людина повинна бути доброю та чесною, справедливою та сильною духом. Життя військового сповнене стресів та емоційних потрясінь. Адже ситуації, в яких вони опиняються, бувають різними, і їм, як і всім людям у світі, нелегко бачити горе та страждання інших. А уявіть собі, що відбувається в душі того, хто бачив смерть? Чия б вона не була: товариша, колеги або звичайної людини. Тут навіть незламному стане тяжко, а військовий, окрім того, буде відчувати провину за те, що не запобіг втратам.

Бути військовим — означає терпіти різні негаразди. Хтось залишає вдома батьків, хтось кохану, хтось дружину з дітьми. Вони не можуть відмовитися або оскаржити наказ командира. Для них служити своїй країні — найвищий обов’язок.

Справжній військовий повинен бути патріотом своєї країни. У деяких ситуаціях це може бути нелегко, адже часом постає питання вибору: виконати обов’язок перед Батьківщиною або відсторонитися і рятувати себе та родину. На мою думку, якщо людина обрала таку професію, то для неї обов’язок перед державою має бути на першому місці. Ось чому можна вважати, що військовослужбовець — це покликання, бо чесноти для цієї роботи потрібно мати в крові.

І врешті-решт військовослужбовець — це людина, що має честь. Не лише гідність, а саме честь. Це те, що змушує його виконувати обов’язки, взірцево поводитись і гордо нести звання захисника своєї країни.

Професія військового — одна з найпочесніших у світі. Ці люди стоять на варті миру та спокою. Разом із витривалістю та незламністю вони несуть у своєму серці добро, патріотизм та чесність, що змушує усіх людей із повагою ставитися до них. Тому кожному з нас потрібно рівнятися на них

В наш час все рідше можна зустріти по-справжньому ввічливу людину. А яка ж вона має бути, ввічлива людина сьогодення? На мою думку, мало знати і вживати слова ввічливості, такі, як  дякую будь-ласка. Будь-хто може механічно сказати їх, але від того ввічливішим не стане. На мою думку, ввічлива людина це та, яка не  лише дякує за послугу чи гарно просить про неї. Ввічлива людина це та, яка, навіть не знаючи іншої людини і нічого не отримавши від неї, побажає їй приємного дня, ввічливо попрощається. Навіть наодинці не вживатиме поганих слів. При нагоді завжди, не чекаючи прохання, до тим, хто цього потребує.