Твір мініатюра "чи доцільно 8 березня вважати жіночим святом " 100 ів

свято, з якого для кількох поколінь починалась календарна, а іноді і справжня весна, тепер може стати жертвою політики декомунізації. 

щодо святкувань 8 березня встигла скластись своя міфологія. давно відомо, що цей день все-таки не є міжнародним святом. однак, було б певним перебільшенням вважати цей день лише приватним святом клари цеткін та її подруг-прибічниць з жіночих соціалістичних гуртків. 

Борсук-це тварина.Тояніше нірна тварина. Нірна тварина-це тварина яка живе у норі.Живе ця тварина у Латвії. Довжина тіла - 60-90 см, хвоста - 20-24 см; маса - до 24 кг, восени, перед сплячкою - до 34 кг. Форма масивного тіла своєрідна, являє собою як би звернений вперед клин, який різко звужується до кінця витягнутої тонкої морди. Шия коротка, майже непомітна. Ноги короткі, масивні, що спираються на землю всією ступнею. На пальцях - довгі тупі кігті, пристосовані до риття.

Шерсть груба. Забарвлення спини і боків - буро-сіра з сріблястим відтінком; низу тіла - чорнувата. На морді дві темні смуги, що тягнуться від носа до вух.

Борсук є присадкуватим тваринам з клиноподібною формою тіла, що звужується до морди. Стандартна довжина борсука становить від 60 до 90 сантиметрів, вага - від 30 до 34 кілограмів. Хвіст пухнастий, з грубим волосяним покривом, досягає довжини в 16-20 сантиметрів. Тіло борсука вкрите твердою шерстю, з рідкісною довжиною остю, по забарвленню - буро-сірою з невеликою чорною брижами. Вздовж голови проходять темні смуги. Морда у борсука світлого тону.

Живе борсук переважно в усіх зонах, за винятком тундри. Рідкісний борсук і в типовій тайзі. Найбільші поселення барсуков зустрічаються в горах, покритих чагарниковою рослинністю, у лісостепах і в мішаних лісах.

По суті, поселення борсуків - це ціла система підземних лабіринтів у кілька «поверхів», які тягнуться не те що на десятки, а на сотні метрів. Деяким борсучим осель близько ста років!

Нерідко життя в них на деякий час припинилася, оскільки у важкі повоєнні роки дуже зріс попит на барсучье м'ясо і жир, які були панацеєю для тих, хто втратив своє здоров'я на фронті. Однак борсук поступово повертався у свої поселення, і життя в них поновлювалася з незмінною активністю.

Повернення на колись обжиті місця дуже важливо для борсукового племені, оскільки їх постійні нори вимагають певних умов, які зустрічаються не скрізь. Зазвичай борсуки заселяють схили пагорбів і ярів, береги, які сусідять з заплавними низинами, руслами струмків і болотинами.