Іть мені на 1. усі прикметники перейшли з одного розряду в інший у рядку: а. вовчий апетит, заячий характер, орлиний погляд, ведмежа послуга. б. вовче лігво, лисяче хутро, золота прикраса, золота пора. в. залізний лом, залізний характер, зміїна отрута, зміїна усмішка. г. солов'їне кубло, солов'їний спів, солов'їний голос, орлині кігті. 2. прикметники вжиті у формі найвищого ступеня порівняння наведені в рядку : а. найдрібніший, якнайкоротший, наймеш прийнятний. б. найбільш урожайний, абсолютно правильний, найлегший. в. наймолодший, зовсім темний, найбільш тривалий. г. найбільш складний, дуже небезпечний, найвибагливіший. 3. усі прикметники вжиті у значенні якісних наведено в рядку : а. сонячний погляд, лимонна хустка, лисячий хвіст. б. залізна воля, солодкий голос, скляний посуд. в. бузкова сукня, медові очі, ведмежа послуга. г. оксамитові брови, золотий годинник, вовчі закони.

1 А   Вовчий апетит, заячий характер, орлиний погляд, ведмежа послуга.                                                                                                     
2 В      Наймолодший, зовсім темний, найбільш тривалий.                                                                                                                     
3 Г Оксамитові брови, золотий годинник, вовчі закони.

"Якби я була екскурсоводом".
Знайомтеся - вулиця Гоголя. (Харків)
Виникла вона як Мало-Сумська вулиця в другій половині XVIII століття, бо проходила паралельно Сумської. Починалася Мало-Сумська на нинішній Театральній площі і доходила до Мироносицькій кладовища (нині сквер Перемоги). До сторіччя Гоголя її перейменували в Гоголівську, а потім назву вкоротили.
Раніше тут знаходилися два храми: лютеранська кірха і католицький собор. У шістдесятому році кірху знесли. І на її місці виріс нічим не примітний з архітектурної точки зору житловий будинок. Втім, у місті будинок був відомий тим, що в ньому знаходився магазин «Поезія». До речі, в цьому магазині якийсь час працював продавцем молодий, нікому ще невідомий Едуард Лімонов - Едічка.

«Літературна Херсонщина», музей-квартира Б. А. Лавреньова — літературний музей у місті Херсон, відділ Херсонського краєзнавчого музею.

Розділи музею

Експозиція

Музей-квартира письменника Бориса Лавреньова

Виставковий зал

Концертний зал «Блакитна вітальня»

Історія

Музей був заснований у 1991 році, у рік 100-річчя із дня народження російського письменника Бориса Андрійовича Лавреньова. Розміщується у будинку кінця XIX століття на розі вулиці Театральної і проспекту Ушакова, де письменник народився і виріс.

У 1991 році Єлизавета Михайлівна Лавреньова, вдова письменника, передала в дар музею особисті речі чоловіка: архів письменника, книги із його бібліотеки, унікальну колекцію живопису, у тому числі прижиттєвий портрет імператора Петра І роботи невідомого художника, «Пейзаж села Чорнявки» художника-футуриста Давида Бурлюка, антикварні меблі карельської берези із кабінету письменника, рояль.

Объяснение: