Стислий переказ тексту дві груші й одна

Якось йшли зі школи (наприклад Андрійко і Маринка ) та вони побачили старенку бабусю яка ходила по стежці с корзиною груш. Потім вона впала і з її рук впала корзина з грушками, (маринка) злякалась що бабуся впала вона навіть не могла позбирать грушки в корзину а (Марійка) їй допомагла збирати. а ( Андрійко ) лише казав "Там грушка, ні вон там грушка" и показував указним пальцем вони позбирали і бабуся дала маринці дві грушки а андрію одну він здивувався,чому маринці дали дві а мені одну?

Сурядні речення:

Виноградники зеленіли, і перші снопи виблискували в полях.

Кидає віжки, зістрибує, і вже тріщить цупка стерня під чобітьми.

А хміль сонця нуртує душу, і в голову лізе всяке.

Тільки не гармату тягнуть за собою,  а  звичайну бочку-водовозку.

Підрядні речення:

Поглядом впився в оту одну, що стоїть поміж ними.

(О.Гончар. За мить щастя)

Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів, що по-тутешньому зветься просто кут.

В очереті справді натрапляють вони на таке багатство, якому й ціни не складеш у степу.

(О.Гончар. Залізний острів).

Теза: Стереотип - це шаблон, який є необхідним у серійному виробництві, але не може бути застосованим у сфері людських стосунків чи оцінок. Сприйняття світу в рамках усталених уявлень дає спотворену картину дійсності, звужує коло можливостей людини й зводить нанівець будь-які спроби особистісного зростання.

1 аргумент. Моя думка грунтується на твердженні Арістотеля: "Жоден великий геній ніколи не існував без дотику божевілля". А божевілля - це відхилення від норми, чогось середньостатистичного. Всі відкриття в науці й мистецтві здійснені саме такими "ненормальними", які відмовилися від трафаретного мислення й спіймали Божу іскру.

Приклад з літератури. Протистояння нестандартного таланту і шаблонної посередності відтворює у романі "Диво" П.Загребельний. Самобутній геній Сивоок, порушуючи всі тогочасні закони мистецтва, творить неповторні мозаїки Софії Київської, які  й сьогодні зачаровують нас. Він ігнорує правила укладання смальти, працюючи над образом Оранти, бо знаходить свій іб, який дасть кращий ефект. Міщило ж, хороший майстер, позбавлений дару власного бачення, чітко дотримується завчених методик, на його мозаїках камінці смальти ідеально підігнані, а кольори абсолютно відповідають тогочасним канонам. Коли ж до храму вривається сонце, Міщилова робота перетворюється на дзеркало, а Сивоокова Оранта виграє всіма барвами, зберігаючи чіткі контури.

Объяснение: