Напишите сочинение на тему «зображення природи у творах тараса шевченко»

Спочатку хочеться зазначити, що багато творів Тарас Шевченко присвятив описам рідної природи. Він був справжнім патріотом, а тому любив свою країну понад усе. І, звісно ж, не міг залишитися байдужим до її краси.

У поезії «Над Дніпровою сагою» природа живе своїм власним життям. Вона ніби оживає перед поетовим оком, набуваючи людських рис. Читаючи цей вірш, я ніби бачу бурхливий Дніпро, який біжить у далечінь, а по його берегах розкинули віти пишні дерева:

Над Дніпровою сагою,

Стоїть явор меж лозою,

Меж лозою з ялиною,

З червоною калиною.

Старий явір поет порівнює із козаком, що у самоті й посивів:

Стоїть старий, похилився.

Мов козак той зажурився.

Що без долі, без родини,

Та без вірної дружини…

Інші ж дерева, навпаки, порівнюються із молодими дівчатками, у яких ще попереду ціле життя, а тому вони безжурні й сміхотливі, співають пісень й не думають ні про що погане:

А калина з ялиною

Та гнучкою лозиною,

Мов дівчаточка, із гаю

Виходжаючи, співають…

Мені здається, що поет дуже влучно порівняв шелест листя із співом. Саме таке порівняння підсилює враження, ніби природа справді оживає. Узагалі, настрій цієї поезії досить веселий та бадьорий. Природа, яка в ньому змальована, ніби розцвітає яскравими барвами в кожному рядку.

Зовсім інше враження справляє уривок з поеми «Княжна» — «Зоре моя вечірняя». Увесь вірш нагадує ліричну пісню або колискову. Природа, яка постає перед очима читача, набуває якихось казкових, чарівних рис. Кожний рядок ніби віщує щось недобре. Це враження підсилюється образами нехрещених дітей та вовкулаки, а також криками сичів:

А на вітах гойдаються

Нехрещені діти.

Яку полі на могилі

Вовкулак ночує,

А сич в лісі та на стрісі

Недолю віщує…

Природа у вірші ніби відпочиває від денної суєти: сонечко сідає за гори, дерева розпускають віти на води Дніпра, лише сон-трава розпускається вночі й цвіте чарівливим цвітом:

Як широка сокорина

Віти розпустила…

А над самою водою

Верба похилилась;

Аж по воді розіслала

Зеленії віти…

Тарас Шевченко досить оригінально відобразив красу рідної природи-неньки у своїх поезіях. Складається враження, що природа справді оживає. Я вважаю Тараса Шевченка справжнім митцем рідного слова.

     Пропоную виконати вправи з української мови підручника Захарійчук так:
     На малюнку підручника зображені лелеки. Вони працьовито будують свої гнізда на дахах та інших узвишшях. У лелек білосніжне пір’я, яке на кінці крил та біля хвостика приймає чорний колір. Крила у цих птахів дуже великі та довгі. Коли вони їх відкривають під час польоту, здається, що вони володарі неба. Шия у цих птахів довга та біла. Ноги – стрункі та червоні.
        Ці птахи наділені позитивними рисами. Вони вірні та турботливі. Дуже віддані, прив’язані до своєї домівки. Цей птах дуже довірливий, тому і живуть досить часто лелеки поруч з людьми. Такої компанії вони не цураються. Наш народ поважає лелек, з ним пов’язано чимало повір’їв. Кажуть, що ці пташки символізують вірність та кохання.

1. Підмет - пісня, присудок - співається. Під. - Вона, присудок - складається.

2. Підмет - пісня, присудок - є, підмет - ніхто, присудок - не захмарить.

3. Підмет - Ми , присудок - не забудемо, підм. мати, присудок- навчала.

4. Присудок- стане, підмет - пісня , присудок - загляне.

5. Підмет - лихо, присудок - сниться. підмет - ми, присудок. - заспіваймо.

Сполучники:

1. та - з'єднує дві граматичні основи.

2. Доки - спол. підрядності.

3. Що - В ролі займенника. (що - яка-пісня )

4. Як - сполучник підрядності.

5. А сполучник сурядності.