Написати продовження вправи прийшла весна сухомлинського

Дайте початок  і тоді я допишу

Відповідь:

1.Усі слова - іменники

В камертон, четвірка, женці, збирання

2. Усі іменники належать до ЧОЛОВІЧОГО РОДУ

В ступінь, нежить, біль

3. Усі іменники належать до СПІЛЬНОГО РОДУ

Г сирота, нероба, шульга(про людину)

4. Установіть відповідність

великий  какаду

велика  цеце

велике  Токіо

великі  Альпи

5. Усі слова належать до спільного роду

лівша, рева, роззява, кухар, листоноша

Неправда : кухар - ч.р.

6. Правильно поєднано всі іменники з прикметниками в рядку

Г непосидюче дівча, убога сирота, старовинне Осло

7. Установіть відповідність між незмінюваним іменником та його родом

ч.р.  - сулугуні

ж.р  - путасу

с.р.  - каное

сп.р.  - протеже

8. Доберіть відповідний прикметник до іменника

шановний  мосьє

безкрилий  ківі

піщана  Гобі

популярне  регбі

9. У якому рядку прикметник стоятиме в ЧОЛОВІЧОМУ роді

Г японськ(-ий,-а,-е) Кюсю

10. ПРАВИЛЬНО визначено рід незмінюваного іменника

Г півтораметровий ему

11. НЕПРАВИЛЬНО визначено рід незмінюваного іменника

Б багатолюдна авеню

12. Установіть відповідність

ч.р.  - поні

ж.р.  - боржомі

с.р.  - пенсне

сп.р  - ледащо

Пояснення:

Прийшла зима. Морози так тріщать, що й виходити страшно. Вчора випав сніг, усе зробилося білим. Таким білим, що тепер нічого не можна відрізнить одне від одного. Я йду вранці своєю вулицею і не можу второпати, де білі дерева, а де білий день. Усе так сяє!

 

Хлопці розрівняли сніг на майданчику біля хати, хтось приніс відро води і вилив прямо на сніг. Іще відро, іще, і — ковзанка! Як зраділа малеча нашої вулиці! Тепер до вечора надворі чуємо сміх та галас.

 

Я люблю свою вулицю взимку. Вона одразу стає такою святковою на вигляд, наче сама природа прикрашає її. Там дерева стоять у білому вінчальному вбранні, а тут поблискують на сонці бурульки. І дорога біла. Машини їздять — як оті різнокольорові плямочки снують по білій смужці. Пролітає дрібний сніжок, осідає білими купками. Неначе тополиний пух він тулиться до дерев, западає між корінням, між гіллям, віється по стежках. Усе стоїть у білому мареві. Виходжу я вранці з будинку на поріг та застигаю від подиву. Як іскряться дерева! А навкруги все встелене килимами, де ще ніхто не встиг пройти. Це зима розстелила на нашій вулиці свої білі полотна.