Провідміняти кількісні числівники 246, 578, 794

1)246.
Н: двісті сорок шість.
Р: двохсот сорока шести.
Д: двомстам сорока шести.
З: двісті сорок шість.
О: двомастами сорока шістьма.
П: про двісті сорока шести.
2)578.
Н: п'ятсот сімдесят вісім.
Р: п'ятисот сімдесяти восьми.
Д: п'ятисот сімдесяти восьми.
З: п'ятсот сімдесят вісім.
О: п'ятьмастами сімдесятьма вісьмома.
П: про п'ятсот сімдесят вісім.
3)794.
Н: сімсот дев'яносто чотири.
Р: семисот дев'яноста чотирьох.
Д: семистам дев'яноста чотирьох.
З:  сімсот дев'яносто чотири.
О: сьомастами дев'яноста чотирма.
П: про семистах дев'яноста чотирьох.

Песимістичний варіант розвитку світу. світ зміниться. не світитиме уже яскраво сонце і якщо раптом комусь здасться, що крізь сірі хмари  пробиваються   сонячні промінні, то це ілюзія, адже це не що інше, як світло від прожекторів.   більше не побачимо ми голубого неба, але й споглядати на сіре небо, яким воно    буде,   стане розкішшю, яку можуть дозволити собі лиш люди, що живуть на самих вершинах багатоповерхівках, для інших - недоступно. із низу видно лиш дуже високі будинки. вони всі сірі і одинакові. архітектори б хотіли будувати їх красивими та оригінальними, але задля економії простору вони були змушенні побудувати їх як одноманітні кам'яні коробки. знаходитися в місті нестерпно, навкруг сморід й до жаху спекотне повітря. поодинокі люди, яких рідко побачиш посеред вулиці, ходитмуть в медичних масках. це ілюзія, вона їх більше не здатна захищати  від токсичного повітря, але так спокійніше. ти повернешся додому, після років розлуки. побачиш свій дім і не впізнаєш уже його.    про те, що це  він, можна   буде здогадатися   лиш через вказівку  джі пі ес. після того, як зайдеш у будинок, то направишся на   мінус шостий поверх, ти знатимеш де це, адже жив у точнісінько такому самому будинку,  власне кажучи, в цьому  світі   всі будинки    точнісінько  такі ж.   стук у двері, ти удома.  даремно, що світ  розвалюватиметься    й кричатиме в агонії, ти вдома і це головне.

люди схильні робити різні вчинки   - добрі і погані. мабуть це залежить від внутрішнього стану їхньої душі, виховання. в світі багато жорстокості і несправедливості. я бачив її на власні очі: ображені малюки, покинуті старенькі, скалічені

моя бабуся часто є знедоленим і нужденним, пригощає нехитрими стравами, пропонує посильну роботу. разом вони обрізають гілки в саду, виноградну лозу, садять картоплю.   вона ніколи нікому не відказує, щиро дякує за .за це люди їй   теж дуже вдячні. бабуся завжди подає руку , її вчинки мене надихають.