Твір опис пам'ятки історії і культури на основі особистих вражень у художньому стилі

недарма говорять, що природа – наша мати. вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? світ природи багатий і різноманітний. чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! а найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.

зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через інтернет або телебачення. але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому   випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. і на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.

але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. хтось може не погодитись, але мені здається, кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. недарма на вихідні й свята люди полюбляють бувати на природі, тому що спілкування з нею є їм відпочити, розслабитися, зібратися з силами для вирішення важливих проблем в нашому, «людському» світі.

дуже засмучує те, що люди захопившись розвитком нових технологій, часто шкодять природі. наша діяльність викликає забруднення довколишнього середовища, кліматичні зміни, вимирання видів тварин і рослин. колись це було не дуже помітно, а зараз у великих містах просто нема чим дихати. необхідно пам’ятати, що шкодячи природі, ми робимо гірше самим собі. мені дуже подобається, що в багатьох країнах люди звернули увагу на альтернативні джерела енергії та екологічні види транспорту. у цій справі неможна бути байдужим – ми маємо зберегти багатства і красу природи, тільки за цієї умови можливе й наше існування на землі.

Ось і завітала золота осінь до нашого краю.Ніби дівчина барвиста така лагідна,кольорова,жовтолиста.Осінь щедра на подарунки.Але в осені мінлива погода,ніби в маленької дитини настрій.То вона нам посміхнулась лагідним і іще теплим промінням сонечка,а невдовзі заплакала холодними дощами.Осінь асоціюється у мене із гарною дівчиною,якатака печальна і водночас гарна-жовтокоса і трішечки кучерява...Ранками осінь така прозора,а в обід,коли світить лагідне сонечко,яснолиста і така гарна.
Мені подобається осінь і я навіть трішечки сумую кали вона від нас іде.

Ось і завітала золота осінь  до нашого  краю.Яка ж вона гарна-яскрава,різнобарвна ,щедра і багата.Осінню з дерев опадає таке гарне й різнокольорове лися.А ще восени стоять ліси такі гарні і багряні від горобини,калини...Ці дерева, ніби дівчата на виданні,нарядилися в пишні шати,а на шию наділи намисто.
У мене осінь асоціюється із золотокосою дівчиною яка приходить до нас не з порожніми руками.Осінь ніби мала дитина-то усміхнеться до усіх лагідним сонечком,а то заплаче холодними дощами.
Ось такою в моїй уяві постає осінь.Мені дуже подобається осінь.