Хто знає переказ тексту "майстер" (розвиток мовлення.контрольний письмовий переказ розповідного тексту про виконання певних дій у художньому стилі)

Может быть это ?

Процес випікання хліба не є простим. У цей день жінка одягала чисту сорочку й вишитий рушник, бо здавна в Україні особлива увага приділялася охайності жінки та чистоті рук.

II. 1. У тексті описано процес випікання хліба. Він складається з декількох етапів, а саме: замішування тіста, вимішування, формування круглих паляниць, випікання. Авторові вдалося передати ставлення героїні до своєї праці. Героїня з великою відповідальністю ставилася як до свого зовнішнього вигляду так і до процесу випікання хліба. Перед початком жінка пропонувала всім розходитись, адже вона починала місити тісто.

2. Доки мати викачували останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв Ті до печі. Розіславши капустяний листок поверх ясеневого язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нараз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, наче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька в, мати шугнули лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.

При вимішуванні тіста материні обіруччя раз по раз занурювалися в діжу. У цей час тісто вимішувалося, крутішало, ставало в’язким, як гума, і їй вже важко було працювати руками. Потім мати витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з руки на руку, формувала круглу паляницю. Дії матері були вправними, було цікаво гати за її рухами. Перед тим, як посадити у піч тісто, мати розстилала капустяний листок поверх ясеневого язика лопати, змастивши його олією або притрусивши борошном.

3. Місили тісто, занурювалося в діжу, ослінчик двигтів, тісто вимішувалося, воно ставало в’язким, вони витягували, витягували опецьок тіста, вмокали у воду руки, щоб воно не прилипало, формували круглу хлібину, викачували паляничку, вони змащували, змащували олією, притрушували борошном, усаджували хлібину, шугнули лопату.

4. Вжиті в тексті художні засоби надають висловленню образності. Завдяки їм автор тексту може передати найтонші особливості будь-якого явища, точно, виразно, яскраво відтворити уявлювані образи.

ПРИКЛАД:Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини дії, означення, присудок, підмет, додаток.1. [звідки?] Згори, [а звідки саме?] з міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)2. [коли?] Рано, [а коли саме?] за холоду, з росою добре жати. (І. Франко.)3. Данилко [як?] радо, [а як саме?] з підскоком, біг до сусідів. (Петро Панч.)4. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький.)5. Під синім склепінням високого неба розкинувся [який?] широкий, [а який саме широкий?] аж до самого обрію, степ. (Ю. Бедзик.)Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього й вимовляються вони з різною інтонацією.1. [де?] Там, [а де саме?] далеко, [а де саме далеко?] на Вкраїні, сяє сонечко ясне. (П. Грабовський.) — [де?] Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. (І. Нечуй-Левицький.)2. [де?] У нас, [а де саме?] на Волині, найбільші й, мабуть, наймальовничіші озера. — Мені здається, що пейзажі [де?] в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі.

Відповідь:

Без розуміння учнями ролі особи в історії та зумовленості її діяльності

належністю до певної соціальної, національної чи іншої групи повноцінне

вивчення історії неможливе. Історія засвоюється учнями ефективніше через

призму особистості конкретної людини. Зображення життя та діяльності

історичної постаті, її впливу на окремі події або на історичний процес у

цілому сприймається та запам’ятовується школярам з більшою готовністю,

ніж оперування історичними фактами, позбавленими яскравих осіб.

Вивчення історичних постатей не тільки сприяє пізнанню історії, а і

впливає на формування особистості учня. Плідність і якість цього впливу

залежить від педагога. Вирішити цю проблему йому до знання

оптимальних форм та методів навчання, застосування яких сприятиме

формуванню специфічного уміння – характеризувати та оцінювати

історичних осіб. Під час цієї роботи можуть застосовуватись такі форми

навчання: урок, семінар, екскурсія (в шкільний, краєзнавчий, художній

музей, картинну галерею), огляд науково-документального, художнього

фільму та їх обговорення; курс за вибором та факультатив, консультація,

конференція, самоосвітня робота. Проте провідною формою навчання

Пояснення: