Допис чи переможе книжка комп'ютер , а бібліотека - інтернет

Користь людству. сучасне інформаційне суспіль­ство надає перевагу комп'ю­терам. ці машини витісняють все на своєму шляху. з кожним роком на виробницт­вах ми бачимо все більше комп ютерів та нових техно­логій. майже в кожного з нас вдома стоїть невеликий ящик, від якого, можна сказати, залежить наше життя. звичай­ний ій персональний комп'ютер замінює все: спіл­кування з друзями, дворові ігри, читання книги. на даний момент майже не залишилось підлітків, які пере­вагу читанню книг. ніхто не може уявити своє життя без комп'ютерів, адже це не тільки наш пк, це й уся побутова техніка: холодильники, мікро­хвильові печі, телевізори, електрочайники. та навіть якщо говорити про звичайний персональний комп'ютер, кожному ясно, що він давно вже витіснив книгу. все більше людей перевагу комп'ютерним іграм, соціальним мережам та читанню в інтернеті. адже це зручно - книги на полиці не пилом, сторінки не жовтіють, та й тепер не потрібно півдня просиджувати у бібліотеках для того, щоб знайти якусь інформацію. дехто скаже, що немає різниці між звичайною та електронною книгами. на мою думку, вона є. та ще й яка! варто лише взяти книгу до рук та відчути цю насолоду. запах свіжих сторінок, дотик якісного «книги - це кораблі думки, мандрівні по хвилях часу, вони бережно несуть свій вантаж від покоління до поколі», - сказав один мудрий чоловік, і я повністю поділяю його думку.

Наше минуле - неоціненний скарб. Завдяки нашим пращурам ми маємо життя і різні можливості, яких вони були позбавлені. І забуваючи ті славні подвиги і боротьбу пращурів, ми принижуємо себе і втрачаємо гідність перед лице народу. Якщо б можна було уявити собі, що сталось би з світом якби в минуломи всі були байдужими до долі своєї Батькивщин. У яких у мовах ми б тоді жили? Боляче навіть думати про це...

Що тільки не було на шляху нашого народу. І кровопролитні війни, і безприривний голод, і страшна руїна, але герої з хоробрим серцем вірили і не здавалися, боролися і перемагали! Так залишимо ми згадку про них в наших сердцях! Віддячимо за свободу, за рідну мову, за родючу землю і за власну роину!

Ми маємо  шанувати всі ті сили та поривання, спрямовані на покращення майбутнього! Не забуваючи історію і діючи з натхненням пращурів, ми самі будуємо власну історію і майбутє.

  Пропоную скласти такий діалог на тему "Барви рідного слова":
- Привіт, Артеме! Ти сьогодні такий гарний. Якесь свято?
- Привіт, Іване! Так, зараз в школі почався тиждень української мови, буде проходити концерт. Я на ньому виступатиму із доповіддю.
- Дуже цікаво, я, чогось, пропустив цю інформацію повз вуха. Але ти молодець. Рідна мова - барвиста, ніжна та найдорожча мова у світі. Тому і це свято є особливим.
-  Я згоден з тобою. Наша мова є дуже різноманітною та багатою. Необхідно її любити  та цінувати, бо саме мова є основою нашої незалежної нації. В ній стільки скарбів, закарбованих на цілі століття!
- Не дарма кажуть, що нація, що втратила мова - втратила самобутність.
- Це так, бо мова - це вічне.Приходь на концерт, послухаєш мою доповідь. Я сподіваюсь, тобі буде цікаво.
- Обов'язково зайду!