Провідміняти числівник три цілих чотири п'ятих

З інтернету:

кожен великий народ має свої знакові постаті. такою постаттю для нас, українців, є тарас григорович шевченко. його ім’я золотими літерами вписано в історію української та світової літератури.

шевченко залишив нам свої неоціненні духовні надбання – твори і світлу добру пам'ять про себе. він пробуджував любов до своєї батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру. шевченко був і залишається справжнім митцем, людиною незвичайної долі і надзвичайного таланту, що здобула світову славу. а його поетичне слово – це вогник, схожий на полум’я свічки,що запалює душу людини. це справжня енциклопедія історії українського народу, яка доносить велич та героїзм козацької доби того часу, відроджує у наших душах повагу до героїчних предків, народжує у серцях найкращі почуття - патріотизм та національну гідність.

пам'ять про геніального поета, художника, критика ніколи не вмре в людських серцях. його твори житимуть вічно. вони вічно хвилюватимуть людську душу.

Цей учинок я вважаю благородним, так як мені товариш дуже допоміг. Одного разу ми ходили на став з товаришем Андрієм, поряд гуляли погані хлопці, кожен раз ми втрапляли в халепу через них,як сталось й цього разу.Хлопці почали глузувати з нас,і сперечатись.Коли Андрій почав погрожувати, що вони отримають своє, один з хлопців(самий головний з їхньої компанії)Федько підійшов і штовхнув мене в озеро так як я не вмію плавати я почав тонути.Андрій залишився на березі, і вони забрали в нього його мобільний телефон, дорогий, батьків подарунок.То замість того, щоб повернути його він пригнув воду щоб до мені,і ми разом виплили на берег.Та телефон всеодно повернувся, так як ці хлопці наші сусіди, ми розповіли усе їхнім батькам і без покарання не обійшлось. Ось і кінець нашої пригоди з товаришем.