1. перепишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф. примор…я, подвір…я, поря…док, в…юнитись, зап…ястний, арф…яр, р…єпін, кар…єра. 2. запишіть слова, вставте, де потрібно, м’який знак. нян…чин, рибон…ці, кружал…це, іранс…кий, сторонон…ці, мудрец…, промін…ці. 3. перепишіть, уставте, де потрібно, пропущені літери. невблага(н, нн)ою, заметі(л, лл)ю, довгожда(н, нн)ою, зустрі(ч, чч)ю, нескінче(н, нн)ою, спіра(л, лл)ю 4. перепишіть, уставте, де потрібно, пропущені літери. ро…повісти, …цементувати, …пекти, бе…силий, ро…копати, бе…крилий, …чорнілий, …ціплення

1. Перепишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф.

Примор"я, подвір"я, порядок, в"юнитись, зап"ястний, арф"яр, Рєпін, кар"єра.

 2. Запишіть слова, вставте, де потрібно, м’який знак.

Няньчин, рибоньці, кружальце, іранський, сторононці, мудрець, промінці.

3. Перепишіть, уставте, де потрібно, пропущені літери.

Невблаганною, заметіллю, довгожданною, зустріччю, нескінченною, спіраллю .

4. Перепишіть, уставте, де потрібно, пропущені літери.

Розповісти, сцементувати, спекти, безсилий, розкопати, безкрилий, зчорнілий, зціплення.

Я часто бачу в саду метеликів-кропивниць або ж кропив'янок. Вони невеликі, але помітні. У цих метеликів цегляно-червоні крильця з великими чорними цятками. Метелики цього виду, звичайно, носять таку назву не тому, що п’ють кров. Просто їхні гусениці виростають на кропиві.

Крила кропивниць гарної форми, верхня їхня частина виступає в порівнянні з нижньою. Зубчасті краї крилець мережані чорно -білим. Завдяки цим прикметам кропивницю не сплутаєш з будь-яким іншим метеликом.

Якщо метелик сидить на квітці, то можна побачити також нижню частину його крил. Але вона зовсім неяскрава, сіро-бурого кольору з широкою жовтою смугою.

Я люблю гати за метеликами цієї породи. Особливо, коли по саду їх літає декілька. Або коли метелик сидить на квітці, рівненько розправивши крила. Здається, простягнеш руку та обережно візьмеш у долоні це диво. Але варто потягнутися за нею, як кропив'янка вже знову тріпоче крильцями в повітрі.

Одні кажуть, що друзі перевіряються в біді. Інші наполягають на тому, що справжній друг той, Чи є місце заздрощам у товариських стосунках.

На мою думку, правильне і перше, і друге твердження. Адже справжній друг має і допомагати, і радіти за тебе. Та якщо у тебе все-таки є такий чудовий друг, то теж потрібно намагатися дотримуватися цих правил. Бо той, хто не до в тяжку хвилину, той автоматично перестає бути другом. А якщо не радіти за чужі успіхи, то зі сторони може здатися, що ти просто заздриш.

І тут ми плавно переходимо до заздрості. Те, шо заздрити не можна, знає кожен. Та от чи справді він ніколи не заздрить? Ще краще усі знають, що у дружбі заздрощам не місце. А як щодо товаришів - вони ж не друзі. Але все-таки заздрити не можна нікому - навіть незнайомим людям, не кажучи вже про товаришів та найкращих друзів.