Будь есе на тему «майбутнє лісу у твоїх руках» (у вигляді казки) я вас ть ! попроси больше объяснений не сл

Всім нам не раз доводилося бувати у лісі, відчувати весь цей аромат столітніх сосен, та дубів, чути стук дятла, кукування зозулі, пташиний спів, збирати запашні гриби... Вся ця краса так і заманює до себе, вдихає в нас нове життя з чистим повітрям, чистими думками. Хіба не добре мати таке місце відпочинку? Авжеж, звичайно, погодяться мільйони, та більшість з них сама руйнує  цей відпочинок. З кожним днем вирубується нескінченна кількість дерев, що потім може призвести до катастрофічних наслідків. Дерева забезпечують нас на тільки затишною тінню, чистим та свіжим повітрям, але і є домівкою для багатьох лісових мешканців, і захищають від повені. А ми про це забуваємо, і знову робимо все по своєму, користуємося миттєвою вигодою, не думаючи про майбутнє…

Хіба таке життя для нас корисне? Хіба можна добре жити, вдихаючи забруднене повітря, та весь час при великих опадах потрапляти під зруйнівний вплив повені? Хіба на таке люди розраховували, коли вирубували всі ті численні дерева? Не думаю. Головною метою для них було отримати гроші за хороший матеріал - деревину. Гроші, гроші весь світ тільки тримається і самознищується на цих паперових купюрах. Невже так важко під час відпочинку в лісі зберігати чистоту? Чи важко слідкувати за своїм вогнем, вчасно та якісно його тушити, не патили в лісі, аби це не призвело до пожежі? Часто ми звинувачуємо природу у  катаклізмах, та самі не помічаємо, як знищуємо себе своїми необдуманими вчинками.
 
Нам варто дбайливо ставитися до лісу, тому що це не тільки місце для відпочинку, а й наше майбутнє. Бережи природу, адже майбутнє лісу - в твоїх рукaх,

Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення в мить

щедрого осяяння, яке потрачене нею і на саму людину. І в чи не найголовнішому слові

нашої МОВИ

предки безперечно не JHWe Воздали заслужену Хвалту

житу-годувальнику а визнали його правiчні заслуги в долі людства. В зернину, в цей

маленький тугий злиточок матерії стільки вкладено ЖИТТЄвої мудрості добра і віри в

безсмертя, що його таїна й досі здається нам магічною. Усе в нас від хліба здоров'я сили

міць наснага шастя. До речі кожен із нас дитина своїх батьків свого народу й хліба.

«Тайное Общество Трусов, или Средство от испуга №9» - это попытка объяснить, что трусости нужно избавляться. Клим Джура имеет побороть этот свой страх, а вскользь и планету. Автор мастерски сочетает психологизм и назидательность: простые, даже немного банальные как для детской литературы сюжеты обрастают психологической глубиной. Повести Л. Ворониной - это форма психологической ребенку, чувствует слабость, которая не может защитить себя от хулиганкуватих сверстников (таких, как Саша Смык, или Кактус). В повести Землю атакуют пришельцы с чужой Галактики - коварные и хищные Синьоморды-Квакожеры, которым весьма по вкусу наши насекомые. Климу в его борьбе с космическими варварами другие члены Общества - Жук и Заяц. Но в центре Тайного Общества - Супербабушка Соломия. В реальной жизни это маленькая женщина с добрыми глазами, которая печет пирожки для внучка. Но на самом деле это женщина со сверхмощными , которая основала Общество и которая все время работает над удивительными изобретениями.

В книге описываются увлекательне приключения и похождения мальчика.

Признаки приключенческой литературы –динамичный сюжет, острота ситуаций, накал эмоций, мотивы тайны, похищения, преследования,преступления, путешествия и т. п. Внутри приключенческой литературы можно выделить несколько устойчивых жанров, различающихся по двум признакам: в какой обстановке происходит действие и каково основное содержание сюжета.