Міні текст журавлі летять у вирій

У Софіївський дендропарк хочеться повертатися знову і знову, тому що він вабить до себе своєю неперевершеною красою і романтичною історією. Тут завжди багатолюдно, особливо у вихідні. І це не дивно, бо тут багато унікальних споруд, якими міг би пишатися парк у будь-якій країні. Тут багато гротів, де навіть у літню спеку прохолодно, фонтанів, пам*ятників. Парк вражає своєю пишністю, гармонічним поєднанням води, каменя і рясної зелені. Буквально усюди тут водоспади, фонтани, де плавають золоті рибки, річечки з мостиками, озера з лебедями. Все це оповито таємницями, старовинними легендами і романтикою. Особливо прекрасне видовище відкривається з вершини найвищого водоспаду, звідки ви побачите увесь парк, мов на долоні. Обов*язково побувайте в Умані, де розташований цей прекрасний парк.

Зазвичай ми з батьками не проводимо багато часу, але приготування улюбленної страви у нашій сім'і, ніби стародавній ритуал.
Картопля по-французьки - мамина корона страва адже саме вона є визітівною карткою нашої родини. 
Спочатку, я і брат, як завжди, повинні чистити багатсько бульби, бо це, на мій погляд, те - чим батько займатися не бажає. Голова нашої маленької кулінарної династії підготовує м'ясо для страви, мамця намащує його різноманітними спеціями та приправими, а потім ставить до холодильника.
Нарізка картоплі ось, що ми зазвичай робимо разом. Кожен з нас бере ніж, починаючи нарізати овоч, мовби на конкурс краси. Інколи Микола та я змагаємося на швидкість.Батько часто сварить нас за це!
Викладуючи картоплю на протевень, мама щедро змащує її соусом и гірчиці та майонезу. Наснусне у черзі м'ясо, яке батько файно  відбиває і відправляє до купи в бульбу. Брат натирає велечезну тарілки сиру, зазделегідь готуючи "шапку" страві. Викладаю останній шар я, ставлячи заразом  картоплю по-французьки в духовку.
Цю страви ми готуємо майже кожну неділю. Мені дуже подобається це дійство, бо кожен член родини розповідає свої новини, що відбулися з ним. 
На мій погляд, роблячи щось разом, ми гуртуємо сім'ю.