1.дієприслівниками є всі слова рядка а друкуючи, помивши, звеселяючи, б перемагаючи, стежачи, , почищений в зробивши, креслячи, переписаний, жартуючи г виписано, наївшись, прочистивши, розгортаючи д ходити, шнуруючи, сміючись, насупившись 2. граматичну помилку допущено в реченні а гуцули були красиві, танцюючи якийсь свій нікому не відомий танець. б у вікно, у мене злетів картуз. в переступивши поріг, остап почув у кімнаті знайомий голос. г дівчина тихо заспівала, сівши на ослоні біля печі й схиливши низько на груди голову. д сонце, сі за гору, мостилося на спочинок, як утомлені люди. 3. дієприслівник не треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки вилучено) а хома не гаючись проінструктував їздових як їм належить триматись. б і налітавшись зморена бджола відчує стебел плавні колихання. в цілий день вони працювали не рук. г старий підводиться і не прощаючись зникає десь внизу за курганом. д із солом’яного дупла виритого в скирті обтрушуючись виліз шовкун. 4. усі дієприслівники доконаного виду в рядку а розплющивши, зробивши, поділивши, розбивши б сказавши, поклавши, принісши, розробляючи в намалювавши, полетівши, прочитавши, вливаючись г , фарбувавши, звернувши, увійшовши д написавши, мовчавши, описуючи, отримавши 5. усі дієприслівники недоконаного виду в рядку а вмикаючи, набираючи, співаючи, вішаючи б розмальовуючи, схилившись, описуючи, в випивши, малюючи, плаваючи, тягнучи г гортаючи, опрацювавши, крутячи, гріючи д сівши, систематизувавши, помивши, наївшись 6. дієприслівник відсутній у реченні а з моря вставала рожева зоря, розмальовуючи його безкраю прóсторінь привабливими кольорами, немов стелячи перед козацькими чайками рожевий килим. б згодом золоте сонце, не виникнувши ще з моря, послало свій промінь під небо на білі хмарки́. в тоді чумацький шлях довго дивиться згори на засніжену хату й будить мрії про ніким ще не бачені далекі світи. г з півночі дихнув вітерець і, понадимавши на чайках вітрила, погнав їх туди, куди направляли керманичі, – на схід сонця. д козацька рада, оглянувши пробу комишеву, схвалила: „воздвигнемо! ” 7. дієприслівник є в реченні а києво-могилянська академія стала осередком освіти й культури не тільки в ураїні, адже її вплив поширювався на всі слов’янські землі впродовж століття. б багатьох років академія була єдиним вогнищем просвітництва й культури в україні, росії, значною мірою і в білорусії та в південних слов’янських країнах, вона мала статус європейського навчального закладу. в гуманітарну освіту в академії здобували, вивчаючи поетику, риторику, грецьку й латинську мови. г саме риторика була найпопулярнішим предметом, бо мала постійне практичне застосування: студенти створювали ораторські промови, були бажаними учасниками багатьох урочистих громадських і церковних подій. д у риториці розвивався бароковий стиль, якому був притаманний пошук вибагливих пишномовних форм, символів, урочистих протиставлень і несподіваних персоніфікацій. 8. правильно розставлені розділові знаки в реченні а сулима передав січ наказному отаманові й одного ранку забравши на чайки дві з половиною тисячі товариства, зійшов на найбільшу з них щоб оглянути все військо. б упевнившись що все впорядковане добре, кошовий зняв шапку й перехрестився на схід сонця. в там, за дніпром, саме вставало сонечко й грало рожевим промінням по рівній, як скло, пелені дніпра, звеселяючи своїм сяйвом розлогі, укриті зеленими плавнями береги широкої річки. г отаман перехрестився, і всі козаки поскидали шапки й почали хреститися посилаючи рідній україні своє останнє вітання. д одягнувши шапку кошовий махнув булавою – і вмить сотні весел, ударивши в прозорі хвилі річки, заблищали срібною сльозою, а блискуча пелена дніпра скаламутилася. 9. одиничний дієприслівник ужито в реченні а у наші дні києво-могилянська академія розвивається, відроджуючи давні традиції. б раділи люди встаючи. в у товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, добре серце і, звичайно ж, почуття гумору, яким було пронизане все життя січі. г втративши кордон чи державність, народ завжди має можливість їх відновити, а мови не відновить ніколи: вона втратиться на віки вічні. д силою примушувати народ зрікатися рідної мови – найбільший злочин. 10. дієприкметниковий зворот є в реченні а людину малого зросту козаки, жартуючи, називали махинею, а великого зросту – малютою, шибеника – святошею. б запорожець умів посміятися з ворога, зі смерті, із самого себе, завжди охоче кепкував із товариша. в відомо, що мова кожного народу – явище давнє, її коріння сягає в доісторичні часи. г мова є найгеніальнішим наслідком матеріальної й духовної діяльності багатьох поколінь, а кожне створене слово – це символ сформованої ідеї, витвореної у великих зусиллях людини проникнути у світ природи, у саму себе. д національна мова – це здобуток культури всього людства, бо кожна мова доповнює іншу, а разом вони – витвір світового колективного людського