Спишіть текст, замінюючи невідокремлені означення відокремленими. і з далеких країн соняшники сттали символами степової україни.люди вірять, що вони весь час повертають за сонцем облямовані вогняними пелюстками голівки, ніби побоюючись, що світло може розсердитисяй назавжди покинути землю.є чимало сонячних назв і в інших рослин. , , сонцеглядом, , називають цикорій, а , , сонцецві кам\яну троянду

Соняшники, привезені з далеких країн, стали символами степової України. Люди вірять, що вони весь час повертають за сонцем голівки, облямовані вогняними пелюстками, ніби побоюючись, що світло може розсердитися й назавжди покинути землю. Є чимало сонячних назв і в іншх рослин. "Сонцеглядом" називають цикорій, а "сонцецвітом" - кам'яну троянду.

Одного разу у мене трапилась несподівана знахідка: я побачив мале цуценя, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. Він самотньо сидів у порожньому парку, трохи змокший від нещодавного дощу. В нього були великі темнокоричневі очі, палкі і розуміючі. Я підійшов ближче і побачив червоний ремінець у нього на шиї з блискучою підвіскою. На ній було написано Плямко. І дійсно, шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. Я взяв Плямка на руки і відніс додому. Він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. Прийшовши додому я вимив його і витер - він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. Тепер Плямко мій кращий друг.

Найбільш досвідчені контактери з НЛО в Україні живуть у селищі Яблунівка Макарівського району Київської області. НЛО завітало до них ще у 1989 році. "НЛО приземлялося на полі за моїм городом, — згадує місцевий житель Микола Сліпченко. - Я побачив вогненну кулю, і перша думка обпекла. Подумав, горить будинок. Придивився, і на душі відлягло. Зрозумів, що на колгоспному буряку приземлився якийсь яскравий об’єкт. Покликав дружину, дітей, сусідів. Деякі односельчани крутили пальцем біля скроні, мовляв, «смикнув» склянку — от і ввижається. А ті, хто прибіг, змогли побачити НЛО з відстані 300-400 метрів. Це була золотава, але не сліпуча, а приємна для очей величезна куля діаметром 5-6 м. Всередині неї явно проглядався трикутник. Таким його побачили всі дорослі. А всім дітям чомусь було видно трикутник з кулею всередині"
Або цей -  Вони постукали у вікно пізно ввечері. Маленькі, з металевими вусами і антенами на голові вони спочатку довго дивилися на мене маленькими червоними оченятами, а потім тихо спитали: "Чого хоче ясновельможна пані?"."Нічого", вимовила я - "лише твір про НЛО написати з неологізмами і застарілими словами". "НЛО не буває" - бадьоро відповів один з дивних чоловічків. "Це уфологічний ексцес неповної середньої освіти". " Саме так. А ще це псевдономінативна модель пурістичного і евфемістичного характеру." "А що це таке?" - перепитала я. "А ми не знаємо" - гуртом відповіли антеноносні істоти і полетіли у височинь. І от я сиджу і гадаю: чи вони правду казали чи ні. Мабуть правду - всі знають що НЛО схоже на тарілку, а вони прилетіли у великій філіжанці кави.