(придумати зачин ( вступ) до тексту, щоб він став більш зрозумілішим і повнішим) діти забрали синичку додому. вони дбайливо доглядали бідолаху, поки вона не набралася сили. синичка жила в квартирі цілу зиму. коли надворі стало тепло, діти випустили пташку на волю.

Була люта зима. Антон і Павлик збиралися ліпити сніжну бабу. Та з часом їм здалося , що хтось стукає по вікнах. Звук був дуже виразним у зимовій тиші. Хлопці підійшли до віконечка і побачили малесеньку пташку. Вони занесли її у кімнату до бабусі Валентини. Брати запитали , що надалі робити з синичкою. Бабуся дозволила їм залишити пташку до весни , а потім відпустити її на волю.

Курси з вивчення української мови; працювати за схемою; з питань комерційної торгівлі; значною мірою; колишній директор; працювати на громадських засадах; розпочати виробництво; перебувати у прекрасній формі; опанувати професію; завдати шкоди; відпривити листа; надійшов лист; провідний бухгалтер; відстаючі студенти; завдати болю; державне мито.

Необхідно втрутитися у конфлікт.

Треба підбити підсумки роботи.

У звіті трапляються деякі неточності.

Вислухати всіх без винятку.

Створено мережу підприємств.

Ми прийшли до висновку.

У давні часи в одному царстві жили собі добрі та веселі люди. Вони працювали не покладаючи рук і тому їхня держава славилась багатством та достатком. А недалеко, серед темних скель у Чорній печері жила зла чаклунка. Вона давно розмірковувала над тим, як завдати шкоди людям. Чаклунка взяла свою чарівну палицю, ударила тричі об землю і промовила: «Хай ці щасливчики забудуть свої імена, хай діти забудуть імена батьків, а батьки — імена дітей. Тоді вони обов’язково посваряться». І враз люди стали злі, роздратовані, сумні. Так тривало доти, доки мешканці царства не зрозуміли, що вони забули свої імена, імена знайомих, назви всього, що їх оточувало. А як повернути імена, як дізнатися про назви предметів вони не знали.

Якось до їхнього царства потрапив добрий мудрець, люди розповіли йому про своє горе і попросили про до

— Добре, я до вам повернути свої імена, але це буде не відразу,— пообіцяв мудрець.— А поки що я дам вам слова замість імен і назв, які забрала зла чаклунка. Запам’ятайте, ці слова будуть тільки вказувати на особу чи предмет. Ви зможете говорити між собою, не називаючи імен та предметів. Наприклад: кожен з вас про себе говоритиме «Я», а якщо вас буде багато — «Ви». Розповідаючи про когось або про щось, кажіть «Він», «Вона», «Воно», а якщо їх багато — «Вони». А поки прощавайте, я йду до злої чаклунки.

Чаклунка погодилася віддати людям їхні імена за умови, що мудрець відгадає її загадки.

- По білому полю чорним маком сіяно.

- Не думає, не гадає, а інших навчає.

- На базарі не знайти, на вагах не зважити.

Мудрець відгадав загадки, і чаклунці довелося віддати людям імена. Але мешканцям веселого царства дуже сподобалися слова, які їм подарував мудрець, і вони залишили їх собі, щоб уживати у мовленні замість імен.