Есе на тему: "уявіть, що вам запропонували відвідати будь-яке місце світу, куди б ви поїхали й чому? " чисто на українській мові) хто зможе іть будь ласка)

Я би поїхала з своїми батьками до дворюрідного брата і сестри я дуже люблю їхати до когось рідного . Адже це завжди приємно і не тільки мені ай рідним .

Сміливість і боягузтво дві протилежні риси людського характеру. На цю тему не одне століття розмірковують філософи, психологи, письменники і поети.

Бути сміливим означає вміти контролювати свої емоції, тим самим надаючи активний опір своїм страхам. Смілива людина – це в першу чергу впевнений в собі людина, яка не боїться дивитися в обличчя проблемам, шукає вихід для їх вирішення, не відступає від задуманого і йде до кінця, до виконання своєї мети.

Смілива людина також повинен володіти величезною кількістю терпіння, обов’язково бути цілеспрямованим, заповзятливим, мати силу волі. Дуже важливо, щоб така риса характеру, як сміливість дісталася доброму й чуйному людині, для добрих цілей. Варто відзначити, що сміливість у людині може проявлятися і з негативним забарвленням, таким, як самовпевненість, азарт і фаталізм, які можуть стати небезпечними для нього самого, як недоречне почуття сміливості.

У боягузтва так само, як і в сміливості теж є позитивні і негативні сторони прояву людського «я». Боягузтво може проявлятися, як захисний рефлекс, який рятує людину від загрози – це боязкість і нерішучість. До негативних рис належать: малодушність, коливання, така людина це повна протилежність сміливій людині, він боїться будь-яких проблем і всіляко їх обходить.

Я вважаю, що боягузтво це звичайна слабкість сили волі, не бажання взяти свої емоції в руки і направити в потрібне русло. У боягузливого людини теж може бути мета, але він з легкістю може від неї відмовитися, якщо на шляху виникне невелика перешкода. У літературі є безліч прикладів людської боягузтва і сміливості, це наочно дозволяє переконатися в тому, що, здавалося б, боягузтво це і дрібниця, але насправді вона може бути злочинною. Людина через цю риси своєї вдачі може зробити, як моральні, так і правові злочину. Тому я вважаю, що кожна людина повинна себе морально виховувати, вчитися врівноважувати свої емоції, вірити в свої сили, брати себе в руки і не давати почуття страху перебороти себе, але і звичайно знати у всьому міру.

— Ми із сестричкою вже прикрасили ялинку. Вона справжня лісова красуня. У кімнаті лісом пахне.

— А у нас штучна ялинка. Вона висока і струнка. А ще ми поставили у вазу соснову гілочку. І теж пахне хвоєю.

— Вам не подобаються живі лісові красуні?

— Зовсім ні. Звичайно, нам дуже подобаються зелені ялинки. Проте ми свідомо не купуємо їх.

— Чому?

— Така традиція дуже шкодить природі. Люди заради розваги необдумано вирубують у лісах ці дерева.

— За самовільну вирубку можуть оштрафувати. Ми купуємо ялинки, спеціально вирощені для новорічних свят на ялинкових фермах.

— Ти собі тільки уяви, скільки дерев кожного року вирощують спеціально для того, щоб зрубати на Новий Рік. Пишна красуня, позбавлена коріння, гине у святковий час. Незабаром її місце буде на смітнику.

— Так, дуже сумно стає, коли про таке думаєш…

— Ось тому, мої батьки є прихильниками того, щоб у приміщенні стояла штучна ялинка. А живу красуню ми теж приберемо. Вона росте на нашому подвір’ї. До того ж нею будуть милуватися не тільки ми, а й усі перехожі.

— Напевно, не варто нищити природу заради короткочасного задоволення. Чому би і нам не наслідувати ваш приклад?

— Обов’язково поговори на цю тему з батьками. Думаю, що штучна ялинка тепер не зможе засмутити тебе і сестру.

— Бувай. Наша розмова була дуже корисною.

— Рада, що переконала тебе стати другом природи. До зустрічі.