Есе на тему "гармонія людини і природи як велика духовна цінність" 10-12 речень. кучу ів. іть

Багато століть тому, людина цілком залежала від природи. Вона була безпорадною перед сильною зливою, пожежами лісів, виверженнями вулканів…

Але вона жила в єдності з природою. Вона була вдячною за їжу, що давав оточуючий світ, та за придатні умови для існування. Людина була чутливіша для природних ритмів, адже їй це допомагало вижити та пристосуватися до можливих природних змін.

Сьогодні здається, що людина нарешті перестала залежати від природі. Ми починаємо вірити в ілюзію, що нібито ми самі по собі, окремо від неї, що ми підкорили її, поставили собі на службу. Цьому здебільшого сприяє технічний прогрес. Ми навчилися створювати геніальні механізми, модифікувати їжу з незрозуміло чого, ми влізли навіть у ДНК людини та програмуємо її генетичний код. Та чи це дає нам привід для гордості?

Насправді ми залишилися на рівні доісторичних людей, з однією різницею, що майже остаточно втратили зв'язок з природою. Ми також безпорадні перед обличчям стихійних лих. Проти цунамі, потужних землетрусів або торнадо безсилі усі наші наукові розробки. Ми в змозі лише приблизно передбачити час катастрофи, але не знешкодити її. Вулкани, що вивергаються й сьогодні,і також не питають для цього дозволу. А ми тільки й встигаємо евакуювати наступну порцію жителів небезпечних регіонів.

Можливо, пора забути про свою надуману велич, відволіктися від своїх новомодних гаджетів та повернутися обличчям до Землі, природи та нарешті усвідомити, що ми є одним цілим. Ми пов’язані глибше, ніж можемо собі уявити. Ми маємо шанувати її, берегти та любити. Можливо тоді, і самі нарешті зможемо еволюціонувати як вид.

Чай, те тепло, яке він несе, його вигляд, теплий смак та гарне післявкусся. Як його можна не любити? Цікавий факт - до чаю людина звикає швидше ніж до наркотиків, отож ми всі - чаєзалежні. Але ця залежність не вбиває, а дає мотивацію робити та творити. За горнятком чаю всі проблеми ніби відходять на другий план, ти стаєш більш концентрованим та спокійним, можеш оцінити ситуацію та прийти до логічного висновку і вирішити проблему. Також в чаї міститься доза кофеїну більша, ніж у самому кофе, отож чай бадьорить зранку навіть більше ніж кава. І це ще не всі властивості цього чудо-напою!

вот лови

Объяснение:

Блукаючи холодними зимовими вуличками Львова, забігла погрітися в одну з книгарень міста. Серед різноманіття книг натрапила на «Теплі історії до кави» Надійки Гербіш і придбала. Подумала, що було б чудово зігрітися хорошими оповідками біля філіжанки смачної кави, коли за вікном відбувається справжнісінький парад сніжинок. Та й кожна сторінка книги ніби пахне свіжозмеленою запашною кавою, яку ми з авторкою так полюбляємо. Оформлення книги досить оригінальне, до кожної історії є своє фото, і кожна історія асоціюється зі своїм напоєм. То з горнятком гарячого шоколаду, такого солодкого і гіркуватого одночасно, то з чашечкою кави з паличками цинамону чи запашним чаєм зі шматочком цитрини. Та й про солодощі не забули, різноманітні тістечка, круасани, печиво, одним словом - смакота, якою варто похрумтіти… сторінку за сторінкою.