Есе на тему подвиг лексикографа. ​

Володимирович,Володимирівна,Михайлович,Михайлівна,Миколайович,Миколаівна,Лукич,Луківна,Ілліч,Іллівна,Ігорович,Ігорівна,Анатолійович,Анатоліівна,Віталійович,Віталіівна,Вікторович,Вікторівна,Владиславович,Владіславівна,В'ячеславович,В'ячеславівна,Савович,Савівна,Васильович,Василівна,Андрійович,Андріівна,Прокопович,Прокопівна,Микитович,Микитівна,Терентійович,Терентіівна,Пантеелеймонович,Пантелеймонівна,Кузмич,Кузьмівна,Власович,Власівна,Олексійович,Олексіівна,Дмитрович,Дмитрівна,Аркадійович,Аркадівна,Григорович,Григорівна,Лазарович,Лазарівна,Феодосійович,Феодосіівна,Данович,Данівна,Тодосьович,Тодосівна

Не можу слухати меланхолійної музики. А вже найменше такої, що приваблює зразу душу ясними, до танцю визиваючими граціозними звуками, а відтак, зрікаючися їх незамітно, ллється лиш одною широкою струєю смутку! Я розпадаюся тоді в чуття і не можу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені не так легко. Зате, як пронесеться музика блиску, я подвійно живу. Обнімала би тоді цілий світ, заявляючи далеко-широко, що музика грає! І класичну музику люблю. Навчила мене її розуміти й відгадувати по "мотивах", одна з моїх товаришок, якої душа немов складалася з тонів і була сама олицетворена музика. Вона вічно шукала гармонії. В людях, в їх відчуванні, в їх відносинах до себе і до природи...

не забудь подякувати.