Объяснение:
Сучасний світ швидко змінюється, з кожним днем з'являються нові технології, а разом з ними зростають можливості кожної людини. Раніше люди турбувалися за листи котрий відправили до свого родича, чи друга , а сьогодні не тне треба бігти через все місто, щоб розповісти другу цікаву історію, або чекати поки прийде письмова відповідь. Багато підлітків знаходять кращих друзів "онлайн". Через це гостро постає питання, віртуальний світ та віртуальні друзі чи реальність? Я вважаю, що кожна людина має право вирішувати, що для неї важливіше: гаджети чи реальне спілкування.
З одного боку, гаджети покращують та полегшують життя людини. Інтернет дає змогу людині, яка в реальному житті ніколи б першою не підійшла познайомитися, шанс знайти друзів та однодумців. Можна навіть сказати, що такий б знайомства - справжнє джерело та скарб для інтроверта. Наприклад, ми з моєю найкращою подругою познайомилися саме так. Ми з нею були дуже не впевненими у реальному житті, часто боялися спілкування з іншими людьми, але саме інтернет познайомив нас. Сьогодні ми не відчуваємо дискомфорту при спілкуванні в реальному світі. Я думаю, що саме інтернет допоміг нам стати більш впевненими, не хвилюватися з приводу спілкування з іншими людьми, однолітками.
Але з іншого боку, людина може звикнути спілкуватися з "ніками" та "аватарами". На сьогодні існує вже багато випадків так званої "інтернет-залежності", жертвами найчастіше стають підлітки з комплексами, які так легко приховати під час онлайн-спілкування. На мою думку, це лише ігнорування проблеми, а не її рішення, комплекси не зникають, а лише з часом тільки ростуть.
На питання: "Чи варто залишити онлайн-світ і спілкуватися лише в реальності?" я би відповіла: "Однозначно ні", але і жити все життя в інтернеті теж не порадила б. Де шукати друзів - особисте рішення кожного, впливати на яке ніхто не повинен; це право, яке мають всі люди і віднімати це право жодна людина не може. Життя з кожним днем прогресує, стає швидшим, з'являються нові технології, нові додатки для обміну інформацією в інтернеті. Аби користуватися плюсами сучасності, варто спробувати обидва спілкування та пошуку нових знайомств.
Як я люблю вулицю, на якій виріс, на якій промайнуло моє дитинство! Вулиця, на який я виріс, немаленька. Вона простягається вздовж дороги і охоплює пів кварталу. На моїй вулиці росте багато дерев та квітів, є маленький парк, де збираються молоді мами з дітками. За будинком є дитячий майданчик. А у моєму дворі, на тій самій вулиці, є дитячий садочок, який я відвідував. На нашій вулиці все гармонійно та гарно.
Вулиця, на якій я провів дитинство, містить чимало приємних спогадів. Ось біля цієї лавочки ми з друзями гралися в ігри. Поблизу неї дівчатка колись насіяли квітів, щоб місце стало гарнішим. А як часто ми бігали на дитячий майданчик погратися в квача! Все тут таке рідне, та таке близьке. Я знаю кожен куточок своєї вулиці та бачу її по-своєму особливою.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
5словосполученнь з підметом та присудком
Бушує вітер, опадає листя, закриваються двері, радіють діти.