Текст про свою першу вчительку (5-7 речень)

Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я гаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.

Моя мама Олена дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.

Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.

Карантин це ніби канікули ніколи не треба робити завдання, читати, писати. Кожен може робити що хоче: і спати довго, і грати в ігри як на телефоні так і на комп'ютері. А от навчатися під час карантину точно нікому не хочеться. На мою думку, причин неохоти виконання завдань є багато. По-перше,тобі ніхто не заважає спати довго. По - друге мама тебе не наскільки змушує робити ці всі завдання бо це ж карантин. По - третє, ти і сам розумієш що ці завдання не настільки важливі, адже, здоров важливіше за навчання. Але ж не всі ми хворіємл під час карантину, то і деякі виконують завдання задані вчителем. Дехто подумає-потім, перед навчанням все виконаю алеколи вчитель вимагає доказів щодо виконання твєї роботи, ти одразу розумієш все дарма. Ось чому нам так не хочеться навчатися під час карантину.