Діалог з відомою людиною в публіцистичному стилі

Привіт, Аліно!

- Привіт, Ілоно!

- Як ся маєш? Бачу, ти сьогодні гарно вбралася!

- Так, оцю синю курточку купила на розпродажу.

- Дай придивлюся. Так, вона тобі дуже пасує.

- Піди купи, там ще залишилися.

- Е, не можу. Я б її не придбала. Вибач, це, звичайно, мої вподобання.

- А чому б не придбала?

- Вона гарна, звичайно, але вже вийшла з моди. Бачиш, такий комірець був популярний торік, а тепер мода вже минула.

- А я за модою не гонюся. Мені досить, щоб річ мені пасувала та була зручна. Та ще недорога.

- Я так не можу. Я позаторішню моду не вдягну, я на вулицю не вийду.

- Мабуть, весь час купувати модні речі тобі обходиться в копієчку? Це ж доводиться переплачувати набагато більше справжньої ціни?

- Так, але що поробиш. Ось, дивися, придбала «писк моди». Сапожки від нового бренда. Така цяця!

- Гарні. Страшно спитати, скільки коштують.

- Нічого, я батька залучила до цієї справи. Ну, піду додому, передивлюся інтернет-магазини. Бо в мене капелюшок вже з моди виходить. Бувай!

- Бувай, Ілоно! Щасти тобі на нелегкому шляху моди

Світоглядні уявлення

Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.

Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.

У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.

Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.

Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.

Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.

Объяснение:

Ще назва є, а річки вже немає.

Усохли верби, вижовкли рови,

і дика качка тоскно обминає

рудиментарні залишки багви.

І тільки степ, і тільки спека, спека,

і озерявин проблески скупі.

І той у небі зморений лелека,

і те гніздо лелече на стовпі.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни,

і світить спека ребрами моста.

Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками

ідуть уздовж колишніх берегів.