Нога, вода, вухо, буряк, глибокий, квітка, будинок, вогонь, земля, глина утворити спільно кореневі слова і підкреслити звуки які чергують

Нога—ногою,ногами

Вода—водою,водичка,водяний

Вухо—вахами,вухатий

Буряк—буряком,бурячок

Глибокий—глибоко,глибоченько

Квітка—квіти,квітник

Будинок—будинком, будиночок

Вогонь—вогнегасник, вогнем

Земля—землею, земельна

Глина—глиною,глиняна

На моїй батьківщині дуже багато різноманітних традицій. Одна з них-хліб і сіль. Жінки в родині пекли величезну хлібину, часто прикрашали різними візерунками, а зверху клали сіль. Потім це підносили довгоочікуваному гостю або просто шанованій людині. В українській родині головний завжди чоловік, який повинен захищати і годувати свою сім'ю. Часто в будинках можна зустріти рушник, прикрашений найяскравішими нитками і квітами. Раніше господині іноді змагалися в тому, чий же рушник краще. Пізніше їх розвішували по всьому будинку, а ще рушник, на якому зображені червоні маки, мати дова синові, коли він йшов на війну або створював власну сім'ю.
(прости, больше не помню) )

Хто літом працює, взимку не голодує
Українські народні вислови - справжній скарб мудрості поколінь. Один з таких висловів - "Хто літом працює, взимку не голодує". Нескладно здогадатися, що безвісний автор цього вислову був селянином. Адже саме для селянина дуже важливо було не гаяти часу навесні і влітку, щоб виростити добрий врожай. Як то кажуть, "весняний день рік годує". Літній - також.  
У цьому полягає дуже глибока селянська мудрість: є пора, коли треба працювати, хочеш ти цього чи ні. Для селян така пора - весна й літо. Той, хто працює старанно, буде ситий узимку, коли не буде робіт у полі. А той, хто ледарював, коли усі інші працювали, буде сидіти у хаті голодний.