двоскладне речення:
А я дивлюся і серцем лину в садочок на Україну.
Ви кинулися, наче проснулись, розплющуєте очі.
Осінній день брався уже до вечора.
означено-особове:
Жду відповіді на цей лист.
Учи дітей не страшкою, а ласкою.
Поїду з Києва, утомлене серце на води і на зорі понесу.
Зазимую тут і залітую, в цій великій хаті не
неозначено-особове:
Заберуть тебе додому з полонини.
Нам дають чаю, гарячого, міцного.
Йому скрутили руки і здали.
узагальнено-особове:
Дарованому коню в зуби не заглядають.
Сміло сядьмо в човни легкокрилі.
Я НЕ ВПЕВНЕНА, ХАЙ БУДЕ ТАК
ответ: Опис золотої осені
На картині Федора Манайла «Золота осінь» я бачу жовто-золоте листя, що посипалося з осінніх дерев. Також видно, що крапає дрібненький дощик. Крізь опале листя та траву тече невеличкий струмочок, який стікає з гір. Я б хотів запустити туди паперовий кораблик. Біля струмка росте струнка білокора берізка, пожовкле листя на якій вже готове опадати. Під березою ростуть невеликі кущі, а за ними йде ліс, що складається з величезних могутніх дубів.
На задньому плані репродукції картини знаходяться малесенькі хатинки. Скоріш за все, це якесь село. Будиночки оточені невеликими деревами та кущами. Схоже, що це плодові дерева та чагарники. На тлі осінніх барв рослинності сільські хатки теж здаються багряно-червоними. Позаду видніється багато високих дерев, які закривають гори. Схили гір притрушені снігом, що нагадує про наближення зими.
Маленьке село здається дуже затишним. Мабуть, там майже не буває пронизливих північних вітрів, адже гори надійно захищають рівнини, де розташовані невеликі будиночки.
Объяснение: Ось твір який ти
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Усе тимчасове інструкції слова і гроші.3. Слово здавалося не є вставним у реченні(0, 0.)А Восени листя кущів здавалося червоним багаттям.Б Сади цвіли в такому здавалося захваті, як ніколи.в в очах дівчини здавалося була зібрана вся синява неба.ГЗдавалося дід якось ніби трохи сяяв.
А Восени листя кущів здавалося червоним багаттям.