Твір на тему "ким я мрію стати в майбутньому"(фотограф) дуже треба! ; )

Менв дуже подобається робити гарні фотографії та редагувати їх. У майбутньому я мрію стати фотографом. Процес фотозйомки дуже цікавий: спочатку треба знайти модель, одягнути її відповідно, також треба не забувати про фон, декор та позу для моделі. Після цього треба отредагувати фотографію у спеціальній програмі. Саме увесь цей процес подобається мені, саме все це надихає мене на нові звершення.
Фотограф - це дуже не легка професія. Треба знати, як поводитися з фотокамерою, як користуватися програмами для редагування. Але, якщо тобі справді подобається ця професія, і ти хочеш надихати увесь світ своїми фотографіями, для тебе немає ніяких преград. Головне, робити своє діло з душею.

Єдиний скарб у тебе – рідна мова.

Заклятий для сусіднього хижацтва.

Вона твого життя міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства.

(П. Куліш)

Мова - це не просто б спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова - це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам'ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.

Олесь Гончар

* * *

Людина, яка втратила свою мову, - неповноцiнна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдноï мови.

Павло Мовчан

* * *

Хто не любить своєï рiдноï мови, солодких святих звукiв свого дитинства, не заслуговує на iм'я людини.

Й. Г. Гердер

* * *

Рiдна мова на чужинi
Ще милiшою стає.

Павло Грабовський

* * *

Мова - це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною.

Кiндрат Крапива

* * *

Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилих предкiв.

Костянтин Ушинський

* * *

Народ, що не усвiдомлює значення рiдноï мови для свого вищого духовного життя i сам ïï покидає й вiдрiкається, виконує над собою самовбивство.

Шафраник

* * *

Найбiльше i найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає I своє давнє життя i своï сподiванки, розум, досвiд, почування.

Панас Мирний

* * *

Хто ясно думає, той ясно i говорить.

Буало

* * *

Мова - духовне багатство народу.

Василь Сухомлинський

* * *

Мова - втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови.. .

Максим Рильський

- Андрію, розкажи про ваше традиційне вбрання.

-1 жінки і чоловіки носили сорочки. Різнилися тільки довжиною і жіночі були більш розшити вишивкою.

- Чоловічі сорочки теж були з вишивкою?

- Так, в них вишивали комірець, біля планки на грудях і по низу.

- А в жіночих?

- А в жіночих, крім того, вишиваними були ще й рукава. Жінки одягали спідницю й фартух, а поверх сорочки керсетку.

- А це що таке?

- Керсетка - це жіноча безрукавка. А чоловіки одягали широкі штани із грубого саморобного полотна подеколи з малюнком з вузьких смуг. А поверх сорочки кептар, кожух або жупан. Кептар - це хутряна безрукавка

Объяснение: