Складiть 5-9 речень використавши 3-5 незмiних iменникiв -назв тварин : барвистий какаду , кумедний шимпанзе, швидкий кенгуру, маленький понi , червоний фламiего, лютий грiзлi.

Якось в мене видалився можливість подорожувати світом. Я полетів в Мексику і побачив як на гілці сидить барвистий какаду. Далі  полетів в Африку і побачив як грається кумедний шимпанзе в Австралії побачив швидкого кенгуру який мчить по пустелі. В Китаї побачив маленького поні імені видалася можливість проїхатися на ньому. Коли я прибув на острове я побачив червоного фламинго який летів над морем. Останнім пунктом моєї подорожі була Канада де здалеку побачив лютого грізлі.

Ми знаємо, що Велика Вітчизняна Війна - це найстрашніша війна. Скільки жертв! Скільки спалених міст, селищ і сіл! Взяти, наприклад, історію білоруського села Хатинь, яке було спалено дотла разом з жителями села. На цій війні дітям з міст довелося встати за верстати на заводах, на місця своїх братів і батьків, що пішли на війну. Не доїдаючи і не досипаючи, діти стояли біля верстатів і випускали снаряди для танків, гармат. Сільські хлопчаки та дівчата йшли в ліс і ставали партизанами. Підривали німецькі ешелони з військовою технікою і ризикували життями, перебуваючи в стані ворога, добуваючи цінну інформацію для партизанів. Дуже важко довелося дітям воєнної доби. У мене прадід - ветеран війни. Він воював всю війну і дійшов до Берліна. Воював артилеристом. Правда, він не любить говорити і розповідати про війну. Дуже багато болю і горя він бачив. Дуже багато втратив друзів на фронті. Сам він теж отримав важке поранення. У нього немає половини стегна, але він до цих пір тримає поставу, хоча ходить за до тростини. Я дуже пишаюся своїм прадідом. Бажаю йому довгих років життя. І хочу, щоб довго жили наші ветерани. 

Игорь медленно шёл по тротуару, ругая себя за то, что не перешёл на другую сторону дороги на предыдущем перекрёстке. До следующего оставалось ещё метров двадцать и он, вздохнув, заставил себя идти дальше, предвкушая то, как, перейдя, окажется на теневой стороне. Во-первых, ему станет не так жарко, хотя духота в тени точно такая же, как и под жаркими лучами летнего солнца. Во-вторых, можно будет проверить телефон на предмет непрочитанных сообщений, экран которого совершенно невозможно было разобрать из-за яркого света. И это притом, что его мобильный был простой – без новомодных сенсорных экранов и кнопочного минимализма. Днём на таких гаджетах было совершенно невозможно что-либо прочесть, да и вообще, парню казалось, что это излишняя трата денег. Телефон нужен, в первую очередь, чтобы звонить, а всякие приложения и игры делают из него дорогую игрушку, стоимость которой иногда сопоставима с хорошей зарплатой. Поэтому его средство связи отличалось цветовым и функциональным аскетизмом, являясь при этом крайне надёжной и почти не «убиваемой» моделью, что часто являлось причиной шуток одногруппников.