Запишіть речення, з’ясуйте кількість частин, підкресліть граматичні основи. Буйно розрослися трави й кущі, потемнішало листя на деревах, могутня гущавина стіною обступила затишні лісові галявинки. (О. Донченко) З осокорів тихо сіяв морозний пил, галасу-вала навколо снігової баби дітвора; дзеленчав шкільний дзвінок. (Ю. Збанацький) Ще сонячні промені сплять — досвітні огні вже горять. (Леся Українка) Мені здається: завтра буде сонце. (М. Рильський) Умовк кобзар, сумуючи: щось руки не грають. (Т. Шевченко) Подивись: з почат-ку року на землі лежать сніги. (Н. Забіла) Стихла пісня — тихо стало над степом. (С. Скляренко) Старі люди кажуть: два хитрих мудрого не переважать. (Нар. творч.) Шумлять жита, хвилюється пшениця, народжується ранок вдалині. (П. Воронько) Бачу здалеку: хвиля іскриста грає вільно на синьому морі. (Леся Українка) Заходить місяць, гаснуть зорі, з-за гаю спів несе луна. (М. Старицький) Біля самої дороги проглянула купка молоденьких печериць; далі хтось розбризкав по траві суниці; на білій черешні соковито рожевіють ягоди. (М. Стельмах)

Украинская мова

Ответить

Ответы

iplizogub74

25.05.2020

Одні кажуть, що друзі перевіряються в біді. Інші наполягають на тому, що справжній друг той, Чи є місце заздрощам у товариських стосунках.

На мою думку, правильне і перше, і друге твердження. Адже справжній друг має і допомагати, і радіти за тебе. Та якщо у тебе все-таки є такий чудовий друг, то теж потрібно намагатися дотримуватися цих правил. Бо той, хто не до в тяжку хвилину, той автоматично перестає бути другом. А якщо не радіти за чужі успіхи, то зі сторони може здатися, що ти просто заздриш.

І тут ми плавно переходимо до заздрості. Те, шо заздрити не можна, знає кожен. Та от чи справді він ніколи не заздрить? Ще краще усі знають, що у дружбі заздрощам не місце. А як щодо товаришів - вони ж не друзі. Але все-таки заздрити не можна нікому - навіть незнайомим людям, не кажучи вже про товаришів та найкращих друзів.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Запишіть речення, з’ясуйте кількість частин, підкресліть граматичні основи. Буйно розрослися трави й кущі, потемнішало листя на деревах, могутня гущавина стіною обступила затишні лісові галявинки. (О. Донченко) З осокорів тихо сіяв морозний пил, галасу-вала навколо снігової баби дітвора; дзеленчав шкільний дзвінок. (Ю. Збанацький) Ще сонячні промені сплять — досвітні огні вже горять. (Леся Українка) Мені здається: завтра буде сонце. (М. Рильський) Умовк кобзар, сумуючи: щось руки не грають. (Т. Шевченко) Подивись: з почат-ку року на землі лежать сніги. (Н. Забіла) Стихла пісня — тихо стало над степом. (С. Скляренко) Старі люди кажуть: два хитрих мудрого не переважать. (Нар. творч.) Шумлять жита, хвилюється пшениця, народжується ранок вдалині. (П. Воронько) Бачу здалеку: хвиля іскриста грає вільно на синьому морі. (Леся Українка) Заходить місяць, гаснуть зорі, з-за гаю спів несе луна. (М. Старицький) Біля самої дороги проглянула купка молоденьких печериць; далі хтось розбризкав по траві суниці; на білій черешні соковито рожевіють ягоди. (М. Стельмах)