Написати твір на тему «хто шевченка прочитав той багатший серцем став» ( 1, 1, 5ст)

Для популяризації багатогранного високо художнього таланту великого українського поета, письменника, художника - Тараса Григоровича Шевченка, з метою залучення уваги до його творчості та з нагоди 200-річчя з дня його народження 11 березня в бібліотеці-філії № 28 зібралися шанувальники творчості Т. Г. Шевченка. «Т. Г. Шевченко - видатний син українського народу, його честь і совість, людина універсальних обдарувань та інтересів. Немає такої сторони життя, якої він не торкнувся б у своїй творчості: любов до України, культури та історії українського народу, ставлення до жінки-матері, природи і багато іншого. Поезія і проза Т. Г. Шевченко живе серед нас і вселяє віру і надію, допомагає долати труднощі.  

Давайте доторкнемося серцем до Шевченківських творів, переймемося їх духом» - такими словами відкрила поетичний годину завідуюча бібліотекою Попова С. М. Потім вона представила читачам книжкову експозицію, розповіла про книги, представленої на ній. Бібліотекар Гальперіна Е. Б. зробила повідомлення на тему «Т. Г. Шевченко - живописець і графік», а наші читачі виконали українські пісні, читали власні вірші, присвячені Т. Г. Шевченку, Україні.

Я — українець, рідна мова моя — українська. Мені близькі й рідні народні традиції та свята. Особливо подобаються зимові свята з безліччю обрядів та дійств, у яких приємно брати участь.
Та якось я запитав: що для мене значить бути українцем? І прийшли ось такі несподівані думки. Наприклад, усюди слід поводитися так, щоб за мене не було соромно батькам, учителям. Бо з давніх часів українці вчили дітей бути чемними. Мені слід добре навчатися, аби примножувати успіхи України, коли я стану фахівцем у комп'ютерних технологіях. Мені слід бути активним у справах класу, школи. Хтозна, а раптом життя покличе мене до участі в політичних справах України, щоб надалі відстоювати її незалежність. Тож маю виховувати в собі високі моральні якості, що їх віками плекав народ, — чесність, порядність, любов до рідного краю. Насамперед мушу сказати, що бути українцем — дуже відповідально, особливо перед майбутніми поколіннями.

Я — українець, рідна мова моя — українська. Мені близькі й рідні народні традиції та свята. Особливо подобаються зимові свята з безліччю обрядів та дійств, у яких приємно брати участь.
Та якось я запитав: що для мене значить бути українцем? І прийшли ось такі несподівані думки. Наприклад, усюди слід поводитися так, щоб за мене не було соромно батькам, учителям. Бо з давніх часів українці вчили дітей бути чемними. Мені слід добре навчатися, аби примножувати успіхи України, коли я стану фахівцем у комп'ютерних технологіях. Мені слід бути активним у справах класу, школи. Хтозна, а раптом життя покличе мене до участі в політичних справах України, щоб надалі відстоювати її незалежність. Тож маю виховувати в собі високі моральні якості, що їх віками плекав народ, — чесність, порядність, любов до рідного краю. Насамперед мушу сказати, що бути українцем — дуже відповідально, особливо перед майбутніми поколіннями.