Нужен диалог по 12 реплик с каждой стороны. тема: разговор между покупателем и продавцом.

Продавець: Вітаємо Вас в нашому магазині!
Покупець: Здрастуйте!
Продавець: Чим я можу бути Вам корисним?
Покупець: Підкажіть, будь ласка, чи є у Вас в наявності ромашки?
Продавець: Ні, на жаль ромашок на даний момент немає.
Покупець: Дуже шкода!
Продавець: Але я можу запропонувати Вам ромашкову хризантему.
Покупець: Скільки такі коштують?
Продавець: Одна гілочка коштує 30 гривень.
Покупець: Чому так дорого?
Продавець: Тому що їх привозять з Голландії.
Покупець: А можна подивитися розмір гілочки?
Продавець: Одну секундочку.
Покупець: Мені підходить. Упакуйте три гілочки, будь ласка!
Продавець: Загорнути в святковий папір або просто в плівку?
Покупець: У папір.
Продавець: Упаковка коштує 20 гривень.
Покупець: Добре.
Продавець: Ось Ваш букет. З Вас 110 гривень.
Покупець: Банківською карткою можна розрахуватися?
Продавець: Так, звичайно!
Покупець: Дякую!
Продавець: І Вам Всього найкращого! Приходьте ще!
Покупець: Обов'язково!

Першим ученим у житті кожної людини є учитель. прекрасна, як на мою думку, професія, благородна мета якої, - працювати для майбутнього, сіяти зерна доброго, світлого, мудрого. учитель навчив нас писати й читати, розуміти й осмислювати. він провів нас у світ знань, допоміг обрати з тисяч свою дорогу в житті, навчив не лише премудрощів науки, а й найскладнішої - бути людиною. але разом з тим це одна із самих творчих професій. робота справжнього вчителя не закінчується дзвоником з уроку. те, що діти отримують в спілкуванні з ним, стає частиною їхньої особистості. сьогодні вчити і виховувати дітей, напевно, складніше, ніж колись. так, я добре пам’ятаю свою першу вчительку. у перший клас я пішла у 1984році. у ті часи вчителі були настільки універсальними та духовно багатими! перша вчителька, марія дмитрівна, відкрила мені очі на життя. вона була дуже доброю і стала моєю наставницею в житті. у сучасних умовах ми намагаємося закласти вчителям такі універсальні знання, щоби вони навчили школярів жити. адже це краще, ніж просто дати знання.

Жили у країні Граматиці українські префікси. Було їх дуже багато: Роз-, Без-, Під-, Над-, Від-, Між-, Перед-... І були вони поважними, і пишалися собою, бо служили Українській мові - одній з найчарівніших мов світу.
Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.
Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С-створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику!
Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префіксиРоз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!"
Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися...
І нарешті ухвалили ПРАВИЛО:
префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X, 
префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами.
І все.З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!Юлія НОВАК, 
учениця 5-го класу середньої загальноосвітньої школи № 20 імені Олени Теліги. 
м. Феодосія.