Скласти твір на тему "у єдності наш непоборний дух"

Мені задали написати твір на тему "У єдності наш непоборний дух" Я вважаю що так і є, бо якщо на нас нападе ворог, ми зможемо його перемоги тільки якщо обєднаємось, разом ми сила. Для мене слово єдність означає обєднання людей в одне ціле, для досягнення спільної мети. Наприклад для того щоб перемогти ворога. З цього роблю висновок що в єдності наш непоборний дух.

Відповідь:

Люблю я Київ та(сурядний) Шевченків Канів, та(сурядний)їх співучих лагідних дніпрян (І.Савич).

Незнищенний сад поєднує Лаврські гори,бо(підрядний) в печерах знайшли останній притулок праведники із Чернечою

горою, де(підрядний) похований Шевченко (І.Кравченко). Сивіючу, коли (підрядний) ще молоду в долоні сонця голову кладу неначе(підрядний) в руки матері своєї (Д.Павличко). Ти слово радості скажи, бо(підрядний) печалиться людина (М.Сингаївський). А свіжі квіти молодих бегоній не тішать ока, хоч(сурядний) такі червоні! (М.Рильський.)

Давно це було. У селах під солом’яними стріхами стояли хатинки. Маленькі віконця, наче здивовані оченята, поглядали на рідні подвір’я. Жили в тих хатинках наші прадідусі та прабабусі. Жили собі у злагоді тихо, неквапливо, особливо взимку.
Якось пізнім вечором йшов стежиною повз сільські подвір’я художник. Щойно випав сніг. Він скрипів під ногами, переливався срібно-голубими барвами під місячним сяйвом.
Ураз художник уповільнив ходу й зупинився, вражений тишею та красою зимового вечора.
Зупинився, прислухався, придивився. Побачив він «заквітчані» інесм дерева, хатинку під пухнастою шапкою снігу, з-під якої блимали гарячі вогники віконець. Замилувався.
Помандрував його погляд за вогниками аж на самісіньку гору, де відпочивав стомлений роботою вітряк, і здалося йому, що хатинки танцюють повільний новорічний танок. Відчув художник мінливу тишу. Все затихло, не ворухнеться.
Золотавий місяць гойдався, ніби наспівував пісеньку для зірочок: «Спи, моя зіронько, спи...».
Прийшов художник додому і намалював живописну картину чарівного сільського пейзажу."